PROFILPELAJAR.COM

Військово-повітряні Сили Естонії
Військово-повітряні Сили Естонії
	Емблема ВПС Естонії
На службі	1918—1940
Країна	Естонія
Вид	Повітряні сили
Тип	Збройні сили Естонії
У складі	Міністерство оборони Естонії
Штандарт	блакитний
Війни/битви	Громадянська війна в Росії; Війна за незалежність Естонії
Авіація
Ударні літаки	Potez 25
Бомбард.	Short Type 184; White and Tompson NT.2; Friedrichshafen F 41; De Havilland DH-9; Halberstadt C V; Potez 25
Винищувачі	Sopwith Camel F-1; SPAD S.VII; Gourdou-Leseurre GL-2; Bristol Bulldog
Розвідники	RAF B.E.2c; Hawker Hart; Henschel Hs 126; PN-3; PTO-4
Навчальні літаки	Avro 504; Avro Tutor Type 621; PON-1; Miles M.14 Magister; PTO-4

Військово-повітряні сили Естонії — один з трьох родів військ в Збройних силах Естонії, що існував у період 1918–1940 років.

Історія

Період війни за незалежність

Основою для створення Збройних сил Естонії стали деякі частини, що були сформовані в ході Першої світової війни. За розпорядженням Тимчасового уряду Естонії у квітні 1917 року почалося створення перших естонських підрозділів національної армії. У листопаді 1918 року був сформований льотний загін, у грудні перетворений в роту, а в березні 1919 року — в авіаційний загін. Парк авіації складався з літаків, що залишилися від російської армії, Північно-Західної (білогвардійської) армії Юденича, наданих Фінляндією та Великою Британією, а також захоплених трофеями. До кінця 1919 року Військово-Повітряні Сили Естонії налічували до 40 літаків^[1].

Міжвоєнний період

У 1921 році військово-повітряні сили, що стали окремим родом військ, сформували авіаційний полк, що базувався в Таллінні і підпорядковувався, при цьому, Штабу внутрішніх військ. Наступне розширення естонських військово-повітряних сил припав на 1930 рік. Талліннський авіаполк був розгорнутий в окремі дивізіони^[2].

Перед анексією

2 березня 1939 уряд Естонії уклав з англійською фірмою «Wikkers Supermarme» контракт на поставку дванадцяти літаків «Спитфайр» на суму 151 255 фунтів стерлінгів. Перші два літаки повинні були бути передані до 31 серпня того ж року, наступні два — до 29 лютого 1940 року і ще вісім — до 30 червня 1940 року.

Вже 11 липня 1939 року до відправлення в Естонію були готові «Спітфайри» Mk. I L1046 і L1037. Однак через загальну нестабільність ситуації, що склалася в Європі до кінця літа, англійський уряд спочатку призупинив виконання контракту, а потім 13 вересня 1939 року розірвав його і реквізував обидва «Спитфайра», які призначалися Естонії.

Останні роки існування

На 1940 рік, у зв'язку з закупівлею нової техніки планувалося провести переформування Збройних сил (і авіації, в тому числі). Однак, у зв'язку з анексією Естонії СРСР плани не були втілені в життя. На період зовнішньої експансії СРСР ВПС Естонської республіки налічували 42 літаки^[3].

Штатна організація з 1930 року

Після реформ і реорганізацій 1930 року ВПС Естонії складалися з наступних частин:

авіаційна база
льотна школа
окремий дивізіон Таллінн
окремий дивізіон Раквере
окремий дивізіон Тарту
Управління ППО, якому підпорядковувалися Авіація і Артилерійська група ППО (сформована в ході тих же перетворень 1930).

Морська авіація

У 1932 році був створений Загін морської авіації, для виконання розвідувальних польотів над територіальними водами Естонії у Балтійському морі. Дана штатна одиниця була розформована у 1939 році в зв'язку з недостатністю авіаційного парку.

Озброєння

Іноземна техніка

На озброєнні ВПС Естонії до 1935 року не було власної техніки. Всі зразки авіапарку були або трофейними або придбаними у міжвоєнний період для посилення обороноздатності держави.

Так, ВПС Естонії у своєму складі мали:

5 розвідувальних літаків Hawker Hart (Велика Британія)
7 розвідувальних літаків Henschel Hs 126 (Німеччина)
британські літаки Avro 504, Short Type 184, RAF B.E.2c, White and Tompson NT.2, Sopwith Camel F-1, De Havilland DH-9, Halberstadt C V, Armstrong Whitworth Siskin Mk.III, Bristol Bulldog, Avro Tutor Type 621
німецькі літальні апарати Friedrichshafen F 41, DFW C V
французькі літаки SPAD S.VII та Gourdou-Leseurre GL-2, Potez 25
чехословацький літак Letov S-328^[4]

Власна авіатехніка

З 1935 року у ВПС Естонії почали надходити зразки розробленої в країні власної авіатехніки. Так, станом на 1939 рік на озброєнні ВПС країни знаходилося 7 літальних апаратів власного виробництва. Серед них:

4 PON-1 (1935 рік випуску)
2 PTO-4 (1938 рік випуску)^[5]

1 Post & Neudorf PN-3 (1939 рік випуску)^[6]

Льотна школа ВПС Естонії

1 вересня 1919 року була заснована національна Льотна школа. Її перші випускники (17 осіб) поповнили лави ВПС у 1921 році. В цілому, з 1919 по 1940 роки льотну школу пройшли 457 осіб. З них: 177 пілотів, 37 спостерігачів, 235 механіки авіації і 8 зброярів^[3].

У складі РСЧА та Вермахту

ВПС Естонії частково увійшли в РСЧА під назвою 22-й корпусного авіазагону, а ще частина була відтворена вже 1941 року як Спеціальна ескадрилья Бушманна у складі Люфтваффе^[7].

Примітки

↑ Авиация Гражданской войны. Eesti Õhuvägi в эстонской войне за независимость. Архів оригіналу за 11 квітня 2015. Процитовано 11 квітня 2015.
↑ Эстония. Энциклопедический справочник. — Издательство Эстонской энциклопедии. Таллин. 2008.
↑ ^а ^б В. Морозов. Авиация Эстонии /Наши соседи/ Зефиров М. В. Асы Второй мировой войны: Союзники Люфтваффе: Эстония. Латвия. Финляндия. — М.: ООО «Издательство АСТ», 2003
↑ Aviadejavu. Архів оригіналу за 16 квітня 2015. Процитовано 11 квітня 2015.
↑ Історія авіації. Архів оригіналу за 14 квітня 2015. Процитовано 11 квітня 2015.
↑ Андрей Крумкач. Ближний фронтовой разведчик/тренировочный самолёт Post & Neudorf PN-3
↑ Зефиров М. В. Асы Второй мировой войны: Союзники Люфтваффе: Эстония. Латвия. Финляндия. — М.: ООО «Издательство АСТ», 2003.

Література

Андрей Крумкач. Ближний фронтовой разведчик \ тренировочный самолёт Post & Neudorf PN-3
Airwar.valka.cz. Muzeum. AirWar — Aviotehase PN-3
Эстония. Энциклопедический справочник. — Издательство Эстонской энциклопедии. Таллин. 2008.
Aleks Kivinuk. Eesti sõjalised. Autasud ja rinnamärgid 1918—1940. — Tallinn: 2005.
Авиация Гражданской войны. Eesti Õhuvägi в эстонской войне за независимость [Архівовано 11 квітня 2015 у Wayback Machine.]
В. Морозов. Авиация Эстонии /Наши соседи/ Зефиров М. В. Асы Второй мировой войны: Союзники Люфтваффе: Эстония. Латвия. Финляндия. — М.: ООО «Издательство АСТ», 2003.