«Війна і мир» (рос. «Война и мир») — російський радянський художній фільм 1967 року у чотирьох частинах, за однойменним романом російського письменника Льва Толстого. Лідер прокату в СРСР.
Фільм, який знімали протягом семи років, виявився найдорожчим фільмом ($100 млн на час зйомок — з урахуванням інфляції — майже $500 млн) навіть за світовими мірками. І хоча гігантська масовка у 120 тисяч солдатів, згадана в книзі рекордів Гіннеса, обійшлася практично безкоштовно (було спеціально створено кавалерійський полк — розформований на початку 1960-х), це найдорожча постановка за всю історію радянського кіно: при середній вартості односерійного повнометражного фільму в 400 000 крб. кошторис фільму становив 18 000 000 крб.
Перша серія — «Андрій Болконський». Зображено загін князя Багратіона, що здійснює перехід через гори, — найкоротшим шляхом, щоб закріпитися біля Шенграбену, затримати французів. Війна зображена як важка праця. Битва при Шенграбені сприймається переважно через князя Андрія (В'ячеслав Тихонов), проте передано ставлення до того, що відбувається і інших героїв — капітана Тушина і юнкера Миколи Ростова.
Режисерська розробка епізодів спиралася на метод Толстого, який поєднував різні масштаби сприйняття однієї і тієї ж події. На правому фланзі загону режисер поміщає самого Багратіона і князя Андрія. На лівому — бій, немов би побачений очима Ростова. Нарешті, в центрі позиції знаходиться батарея Тушина. На екрані натхненно передана виняткова мужність рядових солдатів, бойовий дух армії.
Друга серія —"Наташа Ростова" — змальовує потік старого російського життя. Епізоди показують перший бал Наташі, сцени полювання, життя П'єра з його душевними стражданнями, зустрічі князя Андрія і Наташі, святочні катання.
Третя серія називається «1812 рік». Спочатку вона повторює епізод вторгнення. Режисерові це важливо не тільки тому, що в прокат фільм виходив блоками: перші дві серії у 1966 році, інші — у 1967, і необхідно було нагадати глядачам про час екранної дії, але й тому, що режисер-постановник Сергій Бондарчук прагнув підкреслити силу небезпеки, яка загрожувала Росії. У третій серії на перший план виступає «рій» — рід, народ. Головну увагу в цій прекрасно поставленій серії Бондарчук приділяє всенародному протистоянню ворогові.
Четверта серія — «П'єр Безухов» — повертає нас до Бородіно. Режисер не поспішаючи розлучатися з учасниками битви, відтворює її хід. Головним героєм цієї кінорозповіді стає П'єр. Доля Безухова поєднується з долею всього народу, його душевний настрій співзвучний настрою москвичів, ображених мародерством загарбників, настрою солдатів Кутузова. Показується прозріння П'єра, який бачив палаючу Москву та пройшов через полон.
Вітчизняна війна 1812 року здесятерила силу єднання людей. Фільм особливо підкреслює це в образах П'єра і Кутузова. Завершується фільм тріумфальним епізодом. Після поразки супротивника під Червоним, коли було захоплено безліч французьких прапорів з орлами, Кутузов наказує їм «схилити голови» перед Росією.
Лідер радянського прокату:
Портал «Кінематограф»
Lokasi Pengunjung: 3.12.161.168