З 1920 року — вулиця Толстого, на честь російського письменника Льва Толстого. Під час німецької окупації міста у 1942–1943 роках — вулиця Шевченка (Шевченко-штрассе)[1][2]. З 1944 року мала назву вулиця Льва Толстого[3].
№ 9 (середина XIX століття) — будинок, в якому у 1879 році зупинявся Лев Толстой. Двоповерховий цегляний будинок, фасад потинькований. Вікна прикрашені декративними ліпними наличниками. Парадний вхід — у центральній частині будинку[6].
№ 11/61 (1911—1912), був відомий у Києві під назвами «професорський будинок», оскільки тут мешкали професори Київського університету, та «будинок Мороза» (архітектори Зекцер і Торов).
Також історичну та архітектурну цінність мають будинки № 3, 5, 8, 12, 12, 13, 14, 15, 17, 23, 27, 29, 41, 43, 55, 59.
Персоналії
За спогадами Уласа Самчука, під час ІІ Світової війни, в 1941—1942 роках на цій вулиці жили декілька визначних діячів Організації Українських Націоналістів: Олег Ольжич, Олена Теліга та Іван Рогач. Улас Самчук пише про це в книзі своїх спогадів — «На коні вороному».
В будинку № 7, в мешканні 56, протягом 1941—1942 років мешкала Олена Теліга.
В будинку № 9 1879 року під час свого єдиного візиту до Києва зупинявся Лев Толстой.
↑Шевченківська районова управа м. Києва. Список вулиц, майданів, садків і парків р-ну «Киев-Центр». На 1-ше Липня 1943 р. // ДАКО. Ф. Р-2359. Оп. 3. Спр. 7. Арк. 36.
↑П. М. Калугин. Дом, в котором останавливался Толстой Л. Н. // Памятники российским деятелям истории и культуры в Украине. Каталог-справочник. Киев. 2008. С. 16. ISBN 978-966-8325-87-8(рос.)