У цей день, 1 березня 1972 року Міжнародна організація цивільної оборони отримала статус міжурядової організації та набрав чинності її статут, який схвалили 18 держав.
Всесвітній день цивільної оборони має дві основні цілі:
забезпечення доведення до відома світу громадськості життєвої важливості цивільної оборони та підвищення рівня поінформованості про готовність до запобігання нещасних випадків або стихійних лих та заходів, що вживаються в разі цих інцидентів;
відзначення зусиль та досягнень національних служб, відповідальних за боротьбу з лихами, вшанування пам'яті жертв.
Генеральний секретар Міжнародної організації цивільної оборони у своєму посланні до Всесвітнього дня цивільної оборони 2018 зазначав, що «Мета проведення Всесвітнього дня цивільної оборони полягає у поширенні громадської обізнаності щодо цивільної оборони, цивільного захисту та управління надзвичайними ситуаціями, з метою кращого підготовки цивільного населення до захисту в разі надзвичайних ситуацій та зменшення ризику стихійного лиха».[1]
Всесвітні дні цивільної оборони є приводом для проведення різноманітних національних заходів: колоквіумів, конференцій, дебатів на радіо та телебаченні, присвячених запобіганню стихійних лих та проведенню навчань. Вони також дають можливість оцінити розвиток структур цивільного захисту та наявних в них технічних засобів та обладнання.
Теми Всесвітніх днів цивільної оборони
Щороку урочистості присвячуються різній темі. Теми Всесвітніх днів цивільної оборони були такими:
Цивільна оборона та національні інституції для більш ефективного управління надзвичайними ситуаціями
Civil defence and the national institutions for more efficient disaster management[1]
Міжнародна організація цивільної оборони
В 1931 році з ініціативи декількох держав французький генерал медичної служби Жорж Сен-Поль заснував у Парижі «Асоціацію Женевських зон» — «зон безпеки» для створення шляхом двосторонніх і багатосторонніх угод локальних зон безпеки в усіх країнах, яка потім була перетворена на Міжнародну організацію цивільної оборони (МОЦО). В 1972 році МОЦО отримала статус міжурядової організації. Зараз в МОЦО входять 50 країн, ще вісім держав мають статус спостерігача. Участь України в МОЦО як спостерігача оформлена згідно з дорученням Прем'єр-міністра України від 25.07.1998 р.
Серед напрямків діяльності МОЦО слід виділити такі: підготовка національних кадрів в галузі управління в період надзвичайних ситуацій; надання технічної допомоги державам у створенні і покращенні систем попередження НС і захисту населення; пропаганда досвіду і знань з ЦО і питанням управління в період НС. Підготовка спеціалістів проводиться в Навчальному центрі в Швейцарії.
Розповсюдження світового досвіду з ЦО здійснюється через центр документації МОЦО та журнал «Цивільна оборона», що видається чотирма мовами.
h[ttp://khoda.gov.ua/1-bereznja-2017--vsesvitnij-den-civіlnoї-oboroni 1 березня 2017 — Всесвітній день цивільної оборони] [Архівовано 23 вересня 2019 у Wayback Machine.]
