Вольфганг Кюглер

Вольфганг Кюглер
нім. Wolfgang Kügler
Смерть2 грудня 1959(1959-12-02)
Франкфурт-на-Майні, ФРГ
Національністьнімець
КраїнаТретій Рейх Третій Рейх
Німеччина Німеччина
Член СС
Званняунтерштурмфюрер
Командування Айнзацкоманда 2 підрозділу айнзацгрупи А
Війни / битвиДруга світова війна

Вольфганг Кюглер (нім. Wolfgang Kügler; пом. 2 грудня 1959, Франкфурт-на-Майні, ФРГ) — унтерштурмфюрер СС, командир загону айнзацкоманди 2 підрозділу айнзацгрупи А[1], військовий злочинець.

Життєпис

Під час операції «Барбаросса» режим нацистської Німеччини масово винищував певні верстви населення, зокрема ромів, євреїв, комуністів і психічно хворих людей[2]. Масові вбивства мали здійснюватися чотирма оперативними групами, відомими як айнзацгрупи (A, B, C, D). Відповідальними за такі операції для країн Балтії, зокрема Латвії, була айнзацгрупа А, персонал для якої в своїй більшості надавала таємна поліція, більш відома як СД. Коли лінія фронту просунулася далі на схід, подалі від окупованої Латвії, айнзацгрупа А покинула країну, а її функції перебрала на себе резидентська СД[3].

Діяльність в Латвії

Кюглер прибув до Лієпаї 10 або 11 липня 1941 року, щоб перебрати командування місцевою резидентурою СД. Відтоді і до квітня 1943 року він відповідав за масові вбивства в Лієпаї та її околицях[4]. Відповідно до практики СД, накази про вбивства не видавалися в письмовій формі, а віддавалися лише усно. Кожні два тижні Кюглер їздив до Риги для отримання інструкцій[5]. Кюглер особисто керував щонайменше одним масовим розстрілом[1].

У грудні 1941 року СД міста Лієпаї разом з місцевими колаборантами стратила приблизно 2700 євреїв на пляжі в Шкеде[6]. Вбивства були задокументовані, зокрема зроблено багато фотографій, які згодом стали одними з найвідоміших зображень Голокосту в Латвії[7]. Питання про те, чи був Кюглер насправді присутнім під час різанини, є предметом суперечок. На післявоєнних судових процесах кілька свідків з німецької СД заявляли, що Кюглер був у відпустці, тоді як багато латиських свідків стверджували, що Кюглер був присутній на розстрілах в Шкеде[8].

У квітні 1943 року Кюглера замінив оберштурмбанфюрер СС Курт Юргшайт. Згідно з післявоєнним судовим процесом у Німеччині, підставою для його усунення стала крадіжка майна, яке колись належало вбитим ним євреям. Його також підозрювали у надто дружніх стосунках з латишами, зокрема з його коханкою та перекладачкою пані Кронбергс[8].

Після війни

Після війни Кюглер був засуджений до 8 місяців ув'язнення та штрафу[8], а 1959 року повторно заарештований і звинувачений у масових вбивствах пляжі в Шкеде. Після повторного арешту Кюглер наклав на себе руки, вистрибнувши з вікна в'язниці у Франкфурті-на-Майні 2 грудня 1959 року[9].

Література

  • Ezergailis, Andrew, The Holocaust in Latvia 1941—1944 — The Missing Center, Historical Institute of Latvia (in association with the United States Holocaust Memorial Museum), Riga, 1996. ISBN 9984-9054-3-8.
  • Klee, Ernst, Dressen, Willi, and Riess, Volker, eds. «The Good Old Days» — The Holocaust as Seen by its Perpetrators and Bystanders, MacMillan, New York, 1991 (translation by Deborah Burnstone). ISBN 0-02-917425-2.
  • Lewy, Guenter, The Nazi Persecution of the Gypsies, Oxford University Press, 2000. ISBN 0-19-512556-8.
  • Roseman, Mark, The Wannsee Conference and the Final Solution — A Reconsideration, Holt, New York, 2002. ISBN 0-8050-6810-4.

Примітки

  1. ↑ а б Klee, Ernst; Dressen, Willi; Riess, Volker (1991). The Good Old Days — The Holocaust as Seen by its Perpetrators and Bystanders (англ.). New York: MacMillan. с. 127, 297. ISBN 0-02-917425-2.
  2. ↑ Lewy, Guenter (2000). The Nazi Persecution of the Gypsies (англ.). Oxford: Oxford University Press. с. 122—126. ISBN 0-19-512556-8.
  3. ↑ Ezergailis, Andrew (1996). The Holocaust in Latvia 1941—1944 (англ.). Riga: Historical Institute of Latvia. с. 245. ISBN 9984-9054-3-8.
  4. ↑ Ezergailis, The Holocaust in Latvia 1941—1944, 1996, с. 291.
  5. ↑ Ezergailis, The Holocaust in Latvia 1941—1944, 1996, с. 231.
  6. ↑ Ezergailis, The Holocaust in Latvia 1941—1944, 1996, с. 293—296.
  7. ↑ Ezergailis, The Holocaust in Latvia 1941—1944, 1996, с. 57.
  8. ↑ а б в Ezergailis, The Holocaust in Latvia 1941—1944, 1996, с. 307.
  9. ↑ German Anti-semite Gets Four Months in Jail for Anti-jewish Remarks (англ.). Jewish Telegraphic Agency. 22 грудня 1959. Процитовано 18 травня 2024.