В межах екорегіону переважає вологий і спекотний тропічний клімат. Високі Західні Гати перехоплюють вологу південно-західних мусонів, які дмуть з червня по вересень. В цей період випадає від 65 до 80 % від річної кількості опадів. Таким чином, на західних схилах Західних Гат середньорічна кількість опадів може досягати 2000-3000 мм, а на східних схилах — лише 1000-2000 мм. Середні температури в екорегіоні є нижчими, ніж на навколишніх рівнинах, і знижуються зі збільшенням висоти.
В межах екорегіону зустрічається близько 90 видів ссавців. Серед рідкісних великих ссавців, поширених в регіоні, слід відзначити бенгальського тигра (Panthera tigris tigris), індійського слона (Elephas maximus), гаура (Bos gaurus), нільгирійського лутунга (Semnopithecus johnii), гірського куона (Cuon alpinus) та ведмедя-губача (Melursus ursinus). Серед більш дрібних ссавців слід відзначити рідкісних бурого мусанга (Paradoxurus jerdoni), сірого стрункого лорі (Loris lydekkerianus), великохвосту велетенську білку (Ratufa macroura) та індійську велетенську білку (Ratufa indica). Нільгирійські лангури, бурі мусанги та великоплямисті цивети (Viverra civettina) є майже ендемічними представниками екорегіону. Їх ареал також охоплює високогір'я Західних Гат та малабарські прибережні ліси. Іншими ендемічними представниками екорегіону є тамільські сункуси[en] (Suncus dayi), які також зустрічаються в прибережних лісах.
Оцінка 2017 року показала, що 6645 км², або 28 % екорегіону, є заповідними територіями[1]. Ще близько 50 % екорегіону вкриті лісами, однак перебувають поза межами заповідників. Природоохоронні території включають:
