Вишневська Юлія Йосипівна

Вишневська Юлія Йосипівна
Народилася1949[1]
Москва, СРСР
Країна СРСР
 Ізраїль
Діяльністьписьменниця, журналістка, поетеса, дисидентка, політолог
Галузьлітературна діяльністьd[1], захист прав людиниd[1], журналістика[1], Радіожурналістика[1] і політологія[1]
Знання мовросійська[1]
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вишневська.

Ю́лія Йо́сипівна Вишне́вська (1949, Москва, СРСР) — російська радянська поетеса, учасниця дисидентського руху в СРСР, після еміграції — співробітниця «Радіо Свобода», журналістка і письменниця, публіцист.

Життєпис

У 1964 році стала одним із засновників і учасників літературного об'єднання СМОГ. Разом з іншими учасниками об'єднання виступала з читанням своїх віршів, а також включилася в дисидентську діяльність: 14 квітня 1965 р. брала участь у першій демонстрації смогистів у пам'ятника Маяковському в Москві[2], брала участь в організації «мітингу гласності», що відбувся 5 грудня того ж року[3] .

Після цього була примусово госпіталізована до Психіатричної лікарні ім. Кащенко, де утримувалася з грудня 1965 р. до весни 1966 р. У 1966 р. під тиском влади СМОГ припинив існування[3].

У 1969 р. підписала заяву у першу річницю вторгнення в ЧССР, підтримувала документи «Ініціативної групи із захисту прав людини в СРСР». Виступала на захист Анатолія Краснова-Левітіна (1969), Андрія Амальріка (1970), Наталії Горбаневської (1970)[3].

Вранці 7 липня 1970 р. була заарештована біля будівлі Мосміськсуду, де проходив суд над Наталею Горбаневською. 9 липня Вишневській було пред'явлено звинувачення за ст. 191 (опір владі), а 10 липня вранці її відправили до Бутирської в'язниці[4]. З липня по жовтень 1970 р. утримувалася у Бутирській в'язниці та Інституті ім. Сербського, потім з березня по квітень 1971 р. — знову в ПЛ ім. Кащенко[3] .

У 1971 р. емігрувала до Ізраїлю. Пізніше жила у Німеччині, де в 1973—1994 рр. працювала співробітницею Аналітичного відділу Радіо «Свобода»[3] в Мюнхені[5] .

Під час Перебудови кілька разів приїздила до Москви[6] .

Мешкає в Ізраїлі, працює політологом та журналістом[7].

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ СМОГ на площади: «Мы будем быть» :: Частный Корреспондент. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 7 березня 2021.
  3. ↑ а б в г д Люди августа 1968... Полит.ру. 2 вересня 2008. Архів оригіналу за 18 грудня 2012. Процитовано 25 жовтня 2012.
  4. ↑ Суд над Натальей Горбаневской // Хроника текущих событий. — 1970. — № Вып. 15 (31 августа). Архівовано з джерела 13 березня 2007. Процитовано 7 березня 2021.
  5. ↑ Галич. Часть вторая. Архів оригіналу за 23 листопада 2015. Процитовано 7 березня 2021.
  6. ↑ Владимир Батшев «Смог: поколение с перебитыми ногами». Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 7 березня 2021.
  7. ↑ Биографическая справка. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 7 березня 2021.