PROFILPELAJAR.COM

**Весілля в Київській губернії**
	Весілля в Київській губернії;
	;
Автор	Микола Пимоненко
Час створення	1891
Розміри	71 × 108 см
Матеріал	полотно, олія
Місцезнаходження	Національний художній музей України (Київ)

«Весілля в Київській губернії» — картина українського живописця Миколи Пимоненка, cтворена 1891 року. Зберігається в Національному художньому музеї України у Києві. Походить з колекції Миколи Терещенка^[1].

Опис

Картина написана 1891 року під Київщині у Малютинці, де щоліта Пимоненко жив з сім'єю і де обладнав собі майстерню^[2]; стала етапною в його творчості та відображає початок художньої зрілості майстра. В цьому полотні вперше яскраво проявилося його майстерність цікаво й деталізовано розробляти сюжет, вміло компонувати, досягати життєвої переконливості у відображенні певної ситуації та образів дійових осіб^[3].

Діагональна побудова багатофігурної композиції дала художникові змогу широко показати різноманітних учасників весілля. Їхні образи Пимоненко тлумачить з двох поглядів: з ліричного, розмірковуючи на долею молодої й молодого, і трохи з гумористичного в зображенні інших учасників цієї процесії. Йому вдалося правдиво з виразністю передати почуття усіх дійових осіб, знайти для кожної з них природну позу й індивідуальну характеристику. Зокрема, наречені йдуть статечно й задумливо, як це й треба за звичаєм, а селяни тут весело жартують, співають і пританцьовують. За зовнішньою святковістю відчувається сум і невпевненість у щасливому майбутті молодих^[4]. Молода жінка з дитиною на руках дивиться замислено, немовби пригадуючи своє власне весілля; процесію у захваті споглядає дівчина; зацікавлено подивляється на них хлопчик. Художник ввів до композиції персонажів, що проваджають поглядом наречених, щоб відтворити враження руху процесії та привернути увагу глядачів до її учасників^[3].

Це полотно є одним з перших творів художників, в якому дія розвертається не в приміщенні, а просто неба. Пейзаж тут змальовує сільську вулицю в осінній день та відіграє роль не тільки середовища, а й доповнює сюжет: це свідчення того, що весілля відбувається в традиційну для села того часу весільну пору року. Гама кольорів на полотні стримана, в ній домінують спокійні вохристі, коричнуваті, синьо-сірі кольори й лише іноді виділяються червоні барви (наприклад хустки, пояси та ін.) як акценти. Ретельно зображені в картині українські костюми з усім характерними деталями^[5]. Втім в емоційному плані сам колорит картини тут великої ролі ще не відіграє^[3].

Ліворуч внизу картини міститься підпис: Н. Пимоненко 91^[6].

Визнання

Картина «Весілля в Київській губернії» одразу привернула увагу любителів мистецтва і дістала схвальну оцінку в пресі ^[7]. Газетах і журналах, в оглядах академічної виставки 1891 року і в статтях в центрі уваги були полотна Пимоненка «Весілля в Київській губернії» і «Ранок Христового Воскресіння»^[5]. У зв'язку з успіхом цих двох картин Микола Мурашко клопотався перед радою Академії мистецтв про присвоєння Пимоненку звання художника^[5]. 2 квітня 1891 року художник отримав звання Почесного вільного общника^[5]^[6]^[8].