За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі здебільшого проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[4].
471 православний, 27 римо-католиків, 18 юдеїв, 1 християнин інших конфесій;
383 українці, 116 поляків, 4 євреї, 14 осіб іншої національності.
У Верховинах у 1940-ві роки діяла українська школа, закрита восени 1944 року через донос польського учителя на керівника школи[6]. За даними комісії, що займалася справою переселення українського населення з Польщі до України, у селі в 1944 році проживало 469 українців, з них зголосилося виїхати 269 осіб (80 родин)[6]. 18 листопада 1944 року відбулося переселення до УРСР 109 мешканців Верховин української національності (35 родин)[6]. 6 червня 1945 року польський загін Національних збройних сил[pl] чисельністю близько 300 осіб вбив у селі 198 українців, з них 65 дітей[2][6]. Ті українці, які вижили під час бійні, були переселені в Радянську Україну на початку липня 1945 року[6].
↑ абвгдМісило Є. Репатріація чи депортація. Переселення українців з Польщі до УРСР. Збірник документів / пер. І. Сварник. — Львів : Каменяр, 2007. — С. 247.
↑Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.