Верейський Орест Георгійович
Народження	7 (20) липня 1915 Anosovod, Дніпровське сільське поселенняd, Новодугинський район, СРСР
Смерть	2 січня 1993(1993-01-02)[1] (77 років)
	Москва, Росія
Поховання	Кунцевський цвинтар
Країна	СРСР
Навчання	Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна
Діяльність	художник, графік, ілюстратор
Член	СХ СРСР
Батько	Верейський Георгій Семенович
Мати	Верейська Олена Миколаївна
Нагороди

Оре́ст Гео́ргійович Вере́йський (7 липня (20 липня) 1915, с. Аносово, тепер Смоленської області Росії — 2.01.1993) — російський графік.

Народний художник РРФСР (1970) і СРСР (1983). Від 1958 член-кореспондент, від 1983 — дійсний член Академії мистецтв СРСР.

Син Георгія Семеновича Верейського та Олени Миколаївни Верейської, внук Миколи Івановича Кареєва.

1936—1938 був вільним слухачем Академії мистецтв у Ленінграді (нині Санкт-Петербург).

Автор ілюстрацій і станкових серій. Для робіт Верейського характерні зіркість спостережень, чіткість графічної манери.

• Ілюстрації до поем Олександра Твардовского «Василь Тьоркін» (1942—1948) і «Дім при дорозі» (1957), до «Розгрому» Олександра Фадєева (1949, видання 1967), «Тихого Дону» (1951—1952), «Долі людини» (1958) і «Піднятої цілини» (1967) Михайла Шолохова;
• серії малюнків, акварелей і літографій, виконані внаслідок поїздок по Чехословаччині, Сирії, Лівану, Єгипту (всі — 1955), Фінляндії (1957), Ісландії (1958), США (1960 і 1963).

Лауреат Державної премії СРСР (1978).

Нагороджений орденом Червоної Зірки та медалями.

• Большая Советская Энциклопедия. — 3-е издание.
• Большой энциклопедический словарь. — М.: Астрель, 2005. — С. 190.
• Каменский А. О. Г. Верейский. — М., 1960.