Велика галерея еволюції

Велика галерея еволюції
48°50′32″ пн. ш. 2°21′23″ сх. д. / 48.8422° пн. ш. 2.35639° сх. д. / 48.8422; 2.35639
Типмузей природничої історії і будівля музеюd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Статус спадщинипам'ятка історії класифікованаd[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Частина відНаціональний музей природознавства[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція[3][4][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
РозташуванняПариж
Адресаrue Geoffroy-Saint-Hilaired (36)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
АрхітекторLouis-Jules Andréd[1], Paul Chemetovd[1] і Borja Huidobrod[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Засновано1889
Відкритолипень 1889[3][4][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Відвідувачі838 586 осіб (2019)[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
СайтВелика галерея еволюції на сайті музею природознавства
Велика галерея еволюції. Карта розташування: Франція
Велика галерея еволюції
Велика галерея еволюції (Франція)
Нагороди
Мапа

CMNS: Велика галерея еволюції у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Велика галерея еволюції (фр. Grande galerie de l'évolution) є частиною Національного музею природознавства в Парижі. Музей ілюструє розмаїття видів та еволюцію живої природи.

Історія музею

У рамках програми оновлення Музею природознавства, Велика галерея еволюції отримала додаткове приміщення, в якому розмістилася дитяча галерея розмаїття живої природи. Галерея містить розділи, присвячені природі міста, річки й тропічного лісу. Відкриття галереї відбулося 2010 року.

Основна експозиція

План будівлі Галереї еволюції в розрізі

Колекція загальною площею 6000 м ² поділена на 3 частини:

Різноманітність тваринного світу (1-й і 2-й поверхи музею).
Вплив людини на природне середовище (третій поверх).
Еволюція життя (4-й поверх).

У березні 2008 року колекція (вперше у світі) поповнилася гігантським кальмаром. Названий «Wheke» («кальмар» мовою маорі), цей гігант довжиною 6,5 м, був спійманий в 2000 році біля Нової Зеландії, яка подарувала його Франції. Після довгої роботи з пластифікації кальмара — заміни органічної рідини силіконом (лише очі в нього штучні) — він прикрасив Галерею еволюції.

Розмаїття тваринного світу

На передньому плані кістяк кита

Перший поверх музею присвячено морським мешканцям. Живі організми згруповані за середовищем проживання:

Другий поверх присвячений організмам, що живуть на суші:

Вплив людини

Третій поверх музею присвячений впливові людини на живі організми та їхню еволюцію. Експонати поділяються за такими темами:

  • Полювання, риболовля, збирання — доісторична активність людини.
  • Приручення домашніх тварин, штучний добір.
  • Подорожі й колонізація нових територій.
  • Зміна ландшафту.
  • Забруднення навколишнього середовища.
  • Комплексний вплив окремих чинників.
  • Сьогоднішній стан та прогноз на майбутнє.

Еволюція життя

Цей розділ музею представляє еволюцію життя на Землі від клітини до людини. Експозиція зрупується навколо таких тем:

  • Історія уявлення людини про еволюцію.
  • Спадковість і розмноження, погляд генетики на процес еволюції.
  • Будова клітини, уявлення про структуру ДНК.
  • Природний добір.
  • Відновлення минулого, внесок палеонтології, молекулярної біології та порівняльної анатомії.
  • Етапи еволюції — основні події еволюції життя: вихід на суходіл, поява теплокровних тощо.
  • Сучасний погляд на еволюцію, останні відкриття генетики.

Додаткові зали

У залі тварин, яким загрожує зникнення, зібрано 257 тварин, занесених до Червоної книги.

Ще один зал (зал відкриттів) містить різноманітні ігри, макети та інші педагогічні матеріали, які дозволяють дітям краще засвоїти поняття еволюції.

Панорама Великої галереї еволюції

Практична інформація

Галерея знаходиться на території паризького Саду рослин, найближчі станції метро — Austerlitz і Jussieu.

Час роботи: 10:00 — 18:00, музей закритий по вівторках і 1 травня.

Див. також

Посилання

  1. а б в г д е ж и PSS-archi.eu
  2. base Mériméeministère de la Culture, 1978.
  3. а б Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  4. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. Encyclopædia UniversalisEncyclopædia Britannica, 1968.
  6. Міністерство культури Франції Fréquentation des Musées de FranceМіністерство культури Франції.