Площа Отель-де-Віль (фр.Place de l'Hôtel-de-Ville), до 1803 року Гревська площа (фр.place de Grève) — площа перед міською мерією в 4-му муніципальному окрузіПарижа. Назва «Гревська площа» походить від французького слова «grève», яке означає низинний берег моря або річки, вкритий галькою або піском. У цьому місці на правому березі Сени була перша річкова пристань Парижа. Тут завжди можна було заробити на завантаженні або розвантаженні кораблів, звідси походить і французький вираз «être en grève» та «faire (la) grève» — «працювати на Гревській площі», що нині означає «страйкувати», — абсолютно протилежне значення до первісного.
На площі Отель-де-Віль розташована французька мерія.
Площа екзекуцій
Однак основна причина популярності Гревської площі — це публічні страти, що проводилися на площі протягом кількох століть. На площі стояли шибениця та ганебний стовп. В середньовічній Франції було прийнято злочинців з числа простих людей вішати, а злочинцям-аристократам відрубувати голову, розбійників — колесувати, а єретиків і відьом спалювати на вогнищах.
25 квітня1792 року на Гревській площі вперше як знаряддя страти було використано гільйотину. Першим було страчено простого злодія Нікола Пеллетьє (Nicolas Pelletier). Натовп роззяв, звичний до «видовищніших» страт, був розчарований швидкістю страти на гільйотині.
Незабаром гільйотина «переїхала» з Гревської площі на площу Республіки (нині Площа Згоди), де й відбулася більшість страт Революції.
У романі Анн Голон, Анжеліка, на Гревській площі мав бути страчений Жоффрей де Пейрак.
Сьогодні
19 березня1803 року Гревську площу перейменовано на площу Отель-де-Вілль (міської мерії). Довжина площі — 155 метрів, ширина — 82 метри. З 1982 року площа стала пішохідною зоною. Взимку тут заливають ковзанку для охочих покататися на ковзанах, влітку влаштовують пляжний волейбол.