Нейтральність цієї статті під сумнівом. Будь ласка, ознайомтеся з відповідним обговоренням та за можливості виправте недоліки.(січень 2013)
Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. Ви можете допомогти, переробивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.(січень 2013)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Албанія (значення).
Мапа Великої Албанії
Велика Албанія (алб.Shqipëria Etnike — «етнічна Албанія») — іредентистська[1] концепція об'єднання всіх територій, в яких албанський етнос переважає над державотворчим.
Як випливає з ідей Великої Албанії, до сучасної Албанії повинні бути приєднані північно-західні райони Республіки Македонія, південні рубежі Сербії, що включають Косово та Прешевську долину, і населені албанцями південні райони Чорногорії. Неофіційно своєю землею ідеологи албанського націоналізму вважають північні райони Греції, де майже не залишилося албанського населення.
Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.
Італійський протекторат Албанії, створений Італією в серпні 1941
Після капітуляції Югославії в квітні 1941 територія країни була поділена між країнами осі. 12 серпня 1941 указом італійського короля Віктора-Емануїла III на анексованих албанських територіях засновувано велике герцогство Албанію, що включає також у себе території Метохії, центрального Косово, західної частини Республіки Північна Македонія та східної Чорногорії.
У перші ж місяці протекторату десятки тисяч будинків сербських поселенців спалили албанці, а самих сербів депортовано. За час війни близько 100 тисяч сербів покинули Косово й утекли до Сербії та Чорногорії. Близько 10 тисяч сербів загинуло від рук албанців. Будинки та садиби біженців займали албанці, що прибували з Албанії відповідно до плану уряду Мусоліні. Всього в Косово за період війни розселилося від 80 до 100 тисяч албанців. Ці дії в Косово очолювала націоналістична організація Бали Комбетар.
Албанська мафія, що спеціалізується на торгівлі героїном за маршрутом Афганістан-Туреччина-Косово-Боснія-Західна Європа[джерело?].
Сталіністи, коріння яких у невеликих воєнізованих загонах маоїського штибу. Їх створення було інспіровано албанськими спецслужбами за життя Енвера Ходжі. Ця «фракція» довгий час служила каменем спотикання між албанським президентом-антикомуністом Салі Беріша і повстанцями UÇK. Відносини між Берішею і UÇK нормалізувалися тільки після того, як більша частина сталіністів і прихильників колишнього члена Союзу комуністів Ібрагіма Ругову було вбито за наказом Хашима Тачі. Частина вбивств була здійснена повстанцями UÇK, одягненими у форму сербських поліцейських[джерело?].
Неофашисти. «Фракцію» очолюють діти й онуки тих, хто у Другу світову війну були учасниками воєнізованих формувань «Бали Комбетар» і 1-ї албанської дивізії СС «Скандербег». Це почасти пояснює рішення лідерів UÇK одягнути повстанців у чорну форму і як вітання викидати вперед руку[джерело?]. На Заході були сильно здивовані такою атрибутикою[джерело?]. Під тиском Заходу лідери УЧК змінили привітання: тепер воно схоже на те, що прийнято в армії США, — відкрита долоня біля скроні[джерело?].
