Варна (станція)

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Варна.
Варна

Залізнична лінія № 2

43°11′54″ пн. ш. 27°54′44″ сх. д. / 43.198392° пн. ш. 27.912263° сх. д. / 43.198392; 27.912263
Рік відкриття 1925 (99 років)
Код станції ?
Код «Експрес-3» ?
Мапа
Варна на Вікісховищі

Залізнична станція «Варна» (болг. Железопътна гара Варна) — станція що обслуговує чорноморське місто та общину міста Варна, третього за чисельністю населення міста Болгарії.

Історія

Станція є однією з найстаріших в Болгарії. Нинішня будівля станції була побудована між 1908 і 1925 роками, коли її офіційно відкрив болгарський цар Борис III. У місті Варна є залізничне сполучення з 26 жовтня 1866 року, коли була відкрита залізнична лінія Варна- Русе.[1]

Станцію будували в кілька етапів під керівництвом архітекторів Ніколи Костова та Кіро Марічкова. Будівля виконана в стилі модерн з елементами необароко. Італійські архітектори також були залучені до стилізації як внутрішньої, так і зовнішньої частини будівлі вокзалу. У 1929 році на годинниковій вежі станції встановлено німецький годинниковий механізм. У 2004 і 2005 роках станція зазнала капітальних реставраційних робіт.[2][1]

Центральний залізничний вокзал міста Бургас був побудований в схожому стилі.[1]

Раніше Варна була зупинним пунктом на маршруті «Східного експреса», де пасажири сідали на пором до Константинополя після поїзда з Джурджу до Русе, а потім на пором до Варни.[3] Сьогодні це ключовий залізничний вузол із трьома лініями до Софії та окремими лініями до Карнобату, Русе, Пловдива, Плевена, Шумена, Добрича тощо.

Галерея

  • Вигляд станції (2012)
    Вигляд станції (2012)
  • Вид на годинниковий механізм, встановлений на станції ​​в 1929 році (1930)
    Вид на годинниковий механізм, встановлений на станції ​​в 1929 році (1930)
  • Вид з колії (2016)
    Вид з колії (2016)
  • Вид на фасад вокзалу (2008)
    Вид на фасад вокзалу (2008)
  • Вид на перон (2015)
    Вид на перон (2015)


Примітки

  1. ↑ а б в Central Railway Station - Varna. Visit.Varna.bg (англ.). Процитовано 20 липня 2024.
  2. ↑ Petrova, Galina. The regenerated face of the old station (Bulgarian) . Railway Transport Magazine. Архів оригіналу за 29 квітня 2007. Процитовано 15 жовтня 2006.
  3. ↑ QUERALT DEL HIERRO, MARÍA PILAR (24 листопада 2021). More than just a 'mystery' train, the Orient Express whisked the elite across Europe in luxury and style. National Geographic UK. Процитовано 26 травня 2022.