У футболі дебютував 1926 року виступами за команду «Лузітанія», в якій провів один сезон.
Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Бостон», до складу якого приєднався 1927 року. Відіграв за команду з Бостона наступні два сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Бостона», був основним гравцем команди.
1929 року уклав контракт з клубом «Фолл-Ривер Марксмен», у складі якого провів наступний рік своєї кар'єри гравця. Граючи у складі «Фолл-Ривер Марксмен» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди. У складі «Фолл-Ривер Марксмен» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,65 голу за гру першості.
З 1931 року один сезон захищав кольори команди «Нью-Бедфорд Вейлерс». Тренерським штабом нового клубу також розглядався як гравець «основи». В новому клубі був серед найкращих голеодорів, відзначаючись забитим голом в середньому щонайменше у кожній третій грі чемпіонату.
Протягом 1932 року захищав кольори клубу «Фолл-Ривер».
З 1933 по 1942 рік захищав кольори клубів «Сент-Луїс Шемрокс», «Бельтмар Драг», «Саут Саїд Радіо», «Чикаго Манхеттен Бір», «Хілі», «Керні Скотс», «Бруклін Хіспано».
1948 року перейшов до клубу «Ньюарк Германс», за який відіграв 4 сезони. Завершив професійну кар'єру футболіста у 1952 році[5].
Виступи за збірну
1930 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної США. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 5 років, провів у її формі 6 матчів, забивши 1 гол[6][7].
У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1930 року в Уругваї, на якому команда здобула бронзові нагороди. Зіграв з Бельгією (3:0)[8], Парагваєм (3:0)[9] і Аргентиною (1:6)[10]. Що цікаво, тогорічна американська команда стала єдиною в історії чемпіонатів світу, яка в трьох іграх однієї збірної задіяла лише 11 футболістів.
