Біженці та вимушені переселенці російсько-української війни (з 2014)

Біженці та вимушені переселенці російсько-української війни — громадяни України, іноземці або особи без громадянства[1], які були змушені покинути своє місце проживання через російсько-українську війну.

Звіт ООН щодо розподілу біженців за країнами
на березень 2015 року[2]
Україна: 1 117 000 (59.4%)Росія: 625 000 (33.2%)Білорусь: 80 000 (4.3%)Польща: 44 000 (2.3%)інші країни: 14 000 (0.7%)
  •   Україна: 1 117 000 (59.4%)
  •   Росія: 625 000 (33.2%)
  •   Білорусь: 80 000 (4.3%)
  •   Польща: 44 000 (2.3%)
  •   інші країни: 14 000 (0.7%)

Внутрішньо переміщених осіб (ВПО) прийнято також називати вимушеними переселенцями або просто переселенцями. Від біженців вони відрізняються тим, що не виїжджають за межі країни, громадянами якої є.

Станом на березень 2015 року загальне число осіб, що покинули свої домівки внаслідок окупації Криму та війни на Донбасі становило майже 2 млн осіб.[2]

Після повномасштабного вторгнення Росії 2022 року кількість біженців сягнула 8 мільйонів. Це стало найбільшою міграційною кризою в Європі з часів Другої світової війни[3].

Станом на травень 2024 за даними Євростату у країнах ЄС перебувають 4,2 мільйони українців, які отримали тимчасовий захист.[4]

Загальна кількість

До 28 листопада 2014 року, за даними ООН, загальне число біженців перевищило 1 мільйон осіб.[5][6]

У березні 2015 року загальне число біженців становило понад 1 мільйон 941 тисяча осіб.[2]

На лютий 2023 року з початку повномасштабного вторгнення 2022 року, за даними ООН, з України виїхало близько 8 млн людей[7]. 5,3 млн стали внутрішньо переміщеними особами в межах України[7].

На січень 2023 року в Україні офіційно зареєстровано 4 мільйони 867,106 тисяч ВПО[8].

За даними Міжнародної організації з міграції на лютий 2024 року близько 3,7 мільйона осіб є внутрішніми переселенцями в Україні, майже 6,5 мільйонів – по всьому світу. Понад 4,5 мільйона повернулися з евакуації додому на з-за кордону, або з інших областей країни.[9]

Внутрішньо переміщені особи

Густина внутрішньо переміщених осіб до місцевого населення по областях станом на липень 2019
   Немає даних (АР Крим та м. Севастополь)
   < 0,50%
   0,50% - 1,00%
   1,10% - 3,00%
   3,10% - 12,00%
   12,10% - 35,15%

Станом на 2 липня 2014 року із зони Антитерористичної операції за допомогою державних служб України було переміщено понад 27 тисяч осіб.[10]

Станом на 18 вересня 2014 року, згідно з даними Агентства ООН у справах біженців, загальне число внутрішньо переміщених осіб становило 275 695 осіб. З них 257 тис. були переселенцями з зони бойових дій на Донбасі, а майже 18 тис. — з окупованого Росією Криму.[11][12]

За даними української влади, станом на середину листопада 2014 року із зони антитерористичної операції виїхало 445 178 осіб, зокрема більше ніж 122 тис. дітей та 87 тис. інвалідів та осіб похилого віку. Значна кількість внутрішньо переміщених осіб, переважно пенсіонери з Горлівки та Дебальцевого, мешкала у Костянтинівці (59 тис.) та Бахмуті (Артемівську) й Бахмутському (Артемівському) районі.[13]

Звіт ООН від 28 листопада 2014 року зазначав, що кількість внутрішньо переміщених осіб становить 490 046 осіб — вони виїхали з зони бойових дій до інших областей України.[5][6]

У березні 2015 року, за даними Управління з координації гуманітарних питань при ООН, число внутрішньо переміщених осіб всередині України сягнуло 1 мільйона 177 тисяч осіб.[2]

Станом на 19 липня 2015 року, за даними Регіонального представництва ООН у справах біженців, на підконтрольній Україні території взято на облік 1 382 000 переселенця із Донбасу та Криму. За словами Міністра соціальної політики України Павла Розенка, щотижня на облік в управліннях соціального захисту населення стають 15-20 тисяч переміщених осіб.

Станом на 16 травня 2016 року, за даними структурних підрозділів соціального захисту населення обласних та Київської міської державних адміністрацій взято на облік 1 780 946 внутрішньо переміщених осіб (ВПО) або 1 439 428 сімей з Донбасу і Криму[14].

Проблема зі статистикою обліку переселенців є така, що не всі переселенці йдуть одразу реєструватись до органів соціального захисту населення. Тому реальна кількість осіб, котрі перемістились усередині країни, залишається невідомою та може бути вищою.

Розселення переселенців в Україні

Місця для поселення переселенців із зони антитерористичної операції були облаштовані у м. Святогірськ Донецької області, який станом на середину червня 2014 року надав притулок 18 тис. переселенців[15]. Місту надається також допомога Харківською областю[16].

Найбільша кількість ВПО розміщена у районах, що безпосередньо оточують зону, охоплену конфліктом, — у підконтрольних районах Донецької та Луганської областей, а також у Харківській, Дніпропетровській та Запорізькій областях[17].

Станом на грудень 2014 року для вимушених внутрішніх переселенців, в першу чергу для соціально незахищених груп населення, споруджуються швидкозбірні будиночки з електричним опаленням та водопостачанням у Харкові (36 будинків на 490 осіб), Дніпропетровську та Запоріжжі, надані Німеччиною.[18]

За даними дослідження Міжнародної організації з міграції, проведеному у березні 2019 року, 23 % переселенців збираються повернутися додому після завершення війни (кілька років тому показник сягав майже 50 %), 18 % — можливо. Ще 34 % заявили, що повертатися не збираються. У 51 % переселенців на окупованих територіях лишилися рідні[19].

Просторові особливості вимушеного переселення в Україні станом на лютий 2023 р. проаналізовано у статті М. Влах «Географічний профіль внутрішнього вимушеного переселення в Україні як наслідок воєнних дій».[20]

Ради ВПО

Рада ВПО — це консультативно-дорадчий орган, який утворюється при органах місцевої влади, аби переселенці, які мешкають у цій громаді, змогли долучитися до процесів, які відбуваються у місцевому самоврядуванні. Станом на квітень 2024-го утворено понад 750 таких Рад.[21]

Ініціатива щодо створення Ради може йти як від самої влади, так і від переселенців. Орган працює на громадських засадах: члени ради та голова ради не отримують оплату або винагороду за свою роботу.

До складу Ради ВПО входить не менше 50% ВПО, одна третина — це представники влади, інша частина — представники громадських організацій або благодійних фондів, діяльність яких спрямована саме на підтримку внутрішньо переміщених осіб. Головна задача Ради ВПО полягає у допомозі місцевій владі в розробці ефективних довготривалих рішень, спрямованих на інтеграцію внутрішньо переміщених осіб.

Перші пілотні Ради були утворені у 2020 році. Їх було п'ять і запрацювали вони на прифронтових територіях — у Запорізькій, Дніпропетровській, Донецькій, Харківській та Луганській областях. Ініціював створення подібних Рад благодійний фонд «Стабілізейшен Суппорт Сервісез», попередньо вивчивши успішний досвід діяльності подібних рад в Колумбії.

«У нас вже є 41 кейс з внесення змін до місцевих нормативно-правових актів, де раніше були певні обмеження щодо внутрішньо переміщених осіб. Стосуються вони програм соціального захисту, медичного забезпечення, оздоровлення дітей в громадах», - розповідає Оксана Савицька, юристка фонду «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» про ефективність Рад ВПО.

Біженці до інших країн

18 червня 2014 проросійські активісти на Донбасі відправили частину біженців в Росію, до дитячого будинку поблизу Воронежа, замість обіцяного доправлення до Криму[22].

Звіт ООН від 28 листопада 2014 року зазначав, що 545 613 осіб виїхали за межі України. З них майже 445 тис. виїхали до Росії, понад 60 тис. — до Білорусі, 27 тис. — до Польщі.[5][6]

У березні 2015 року, за даними Управління з координації гуманітарних питань при ООН, за кордоном налічувалося понад 760 тисяч біженців з України. З них понад 625 тис. виїхали до Росії, понад 80 тис. — до Білорусі, понад 44 тис. — до Польщі.[2]

Допомога біженцям у Празі, Чехія
Евакуація громадян з вокзалу «Дарниця»

На лютий 2023 року з початку повномасштабного вторгнення 2022 року, за даними ООН, з України виїхало близько 8 млн людей[7]. Більшість вирушили до Польщі, решта — до Словаччини, Угорщини, Румунії та інших країн. Це стало найбільшою міграційною кризою в Європі з часів Другої світової війни[3]. 146 тис. іноземних студентів покинули Україну[23].

За повідомленням Кабміну, на територію РФ окупанти депортували близько 1,2 млн жителів України[24].

Станом на травень 2024 року за даними Євростату найбільше українців отримали тимчасовий захист у таких країнах:

  • в Німеччині (1 301 790 людей; 30,9% від загальної кількості);
  • Польщі (955 520 людей; 22,7%);
  • та Чехії (364 375 людей; 8,7%).[4]

Повернення біженців

На травень 2022 року понад 1,6 млн громадян повернулися в Україну з-за кордону[25]. З 10 травня 2022 року кількість людей, що повертаються до України, перевищила кількість тих, що виїжджають[26].

У лютому 2024 ООН опублікувала звіт з дослідженням намірів українців повернутися в Україну. Частка людей, які планують чи очікують повернення в Україну, за рік зменшилася із 77% до 65%. Зросла частка тих, хто не визначився: з 18% до 24%, а також тих, хто не планує повертатися – з 5% минулого року до 11% у 2024 році.

Серед тих, хто планує повернутися, більше тих, хто перебуває у сусідніх країнах (75%) порівняно з тими, хто знайшов прихисток в інших країнах Європи (62%). Також планують повернутися ті, чиї родичі залишаються в Україні. Таких людей близько 72% серед опитаних. А також ті, хто мають вцілілий чи частково пошкоджений будинок – таких людей 67%.

Близько 59% опитаних людей змушені будуть повернутися в Україну, якщо не знайдуть роботу за кордоном. Половина опитаних приїжджають додому на короткий термін, цей показник зріс на 20% порівняно з минулим роком.[27]

У травні 2024 року Національний банк України опублікував "Інфляційний звіт" на 2025-2026 рік, з якому також надає прогнози щодо повернення українських біженців у 2025-2026 роках. Очікується повернення мігрантів в Україну, однак доволі повільне через дедалі більшу адаптацію до життя за кордоном. Зокрема, за прогнозами через зменшення іноземної підтримки український переселенців:

  • у 2025 році близько 400 тисяч людей можуть повернутися на Батьківщину;
  • у 2026 році – близько 800 тисяч людей можуть повернутися додому.[28]

Програми ЄС щодо підтримки повернення українців

  • З 1 січня 2024 року Фінляндія надає українцям грант на добровільне повернення у розмірі 5 300 євро.
  • Підтримка евакуйованих у Швейцарії коливатиметься від 1000 до 4000 швейцарських франків (40 005 – 160 021 гривень) на людину, залежно від часу відправлення.
  • Заохочуватиме повернення і Чехія. Витрати компенсують частково.
  • У Норвегії переселенці зможуть отримати 15 000 норвезьких крон готівкою (50 150 гривень), щоб повернутися додому та влаштуватись в Україні.[29]

Організації, що допомагають переселенцям

Ряд урядових та громадських організацій (українських та міжнародних) надають допомогу внутрішньо переміщеним особам.

  • Громадська організація «КримSOS»[30] — консультації та юридична допомога, гуманітарна допомога, освітні та культурні проєкти (майстер-класи, тренінги, концерти тощо), психологічна допомога; інформаційний центр QirimInfo;
  • Громадська організація «Восток-SOS»[31] — пошук житла, гуманітарна допомога, допомога у працевлаштуванні, юридичні консультації;
  • Благодійний фонд «Станція Харків»[32] — гуманітарна допомога, служба працевлаштування, юридичні консультації, медпредставник, психологічна допомога, дитячий куточок, майстер-класи, тренінги, концерти;
  • Центр зайнятості Вільних людей[33] — працевлаштування та соціальна реабілітація.
  • Громадська організація «Донбас Український» (Чернівці) — сприяння в працевлаштуванні, матеріальна, медична, соціальна, психологічна допомога та інша підтримка[34][35].

Законодавча база стосовно ВПО

В Україні питання внутрішньо переміщених осіб регулюється рядом законодавчих актів. До них належать:

  • Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» № 1706-VII від 20.10.2014
  • Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»[36]
  • Закон України «Про створення вільної економічної зони „Крим“ та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» № 1636-VII від 12.08.2014[37]

Міжнародна реакція

В серпні 2016 року Маттайс Еувема (директор МГО Фундації «Міжнародна ініціатива з розвитку дітей» з Нідерландів):

«Україна зараз входить до рейтингу ТОП 10 країн світу за кількістю переселенців. До згаданого переліку також належать: Сирія, Нігерія, Ліван, Колумбія, Пакистан, Судан, Ємен, Південний Судан і Демократична республіка Конго».[джерело?]

Підтримка переселенців за країнами

Швеція

У 2024 році Швеція планує збільшити виплати евакуйованим українцям до 818 євро на місяць (33 тисячі гривень). Доступне державне безкоштовне чи орендоване житло. У країні досі немає безкоштовних курсів шведської мови, але держава, ймовірно запровадить їх у 2024 році.[38]

Литва

Українці можуть залишатися у країні до 4 березня 2025 року. Станом на 2024 рік передбачена така допомога:

  • одноразову допомогу в кризовій ситуації – 343 євро на дорослого і 240 євро на дитину;
  • додаткову щомісячну допомогу у розмірі 137 євро на першу людину та 96 євро на кожного наступного члена домогосподарства;
  • люди, які працевлаштовуються можуть отримати підтримку 620 євро;
  • людям літнього віку виплачують 109 євро на місяць.[38]

Переселенці у масовій культурі

Темі внутрішньо переміщених осіб в Україні присвячено документальний фільм «Життя спочатку» з циклу Місто героїв.

Медіа

У квітні 2022 року громадська організація Агенція розвитку локальних медіа "Або" запустило тематичне медіа Евакуація.City[39], яке висвітлює всі питання, повʼязані з екавуацією та переміщенням українців через російсько-українську війну, відстежує програми допомоги, адаптації, повернення.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Редакція від 21.02.2016. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 04.06.2016. Процитовано 24.07.2015.
  2. ↑ а б в г д Ukraine: Overview of population displacement (as of 23 March 2015). Архів оригіналу за 29 жовтня 2016. Процитовано 29 жовтня 2016.
  3. ↑ а б З початку війни з України виїхало понад 6 мільйонів людей — ООН. Суспільне. 12 травня 2022. Архів оригіналу за 4 червня 2022. Процитовано 4 червня 2022.
  4. ↑ а б Скільки українців перебувають у ЄС із тимчасовим захистом: дані Євростату. Евакуація.City (укр.). Процитовано 13 травня 2024.
  5. ↑ а б в З Донбасу вже втік майже мільйон українців [Архівовано 13 грудня 2016 у Wayback Machine.] Українська правда. 29.11.2014.
  6. ↑ а б в UKRAINE SITUATION UNHCR OPERATIONAL UPDATE 02 December 2014 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 березня 2016.
  7. ↑ а б в ООН: Близько восьми мільйонів українців утекли від війни. DW. 7 лютого 2023. Процитовано 9 лютого 2023.
  8. ↑ В Україні офіційно зареєстрували 4 867 106 переселенців. Укрінформ з посиланням на державний сайт. 10 січня 2023.
  9. ↑ 14 мільйонів українців стали переселенцями, – дані МОМ. Евакуація.City (укр.). Процитовано 9 травня 2024.
  10. ↑ Із зони АТО відселено понад 27 тисяч громадян [Архівовано 14 вересня 2016 у Wayback Machine.] Еспресо.tv. 02.07.2014.
  11. ↑ В Україні 275.5 тисяч вимушених переселенців — ООН (ІНФОГРАФІКА) [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] Hromadske.tv. 26.09.2014.
  12. ↑ В Україні 275.5 тисяч вимушених переселенців — ООН (ІНФОГРАФІКА) Hromadske.tv. 26.09.2014.
  13. ↑ З зони АТО виїхало майже півмільйона українців [Архівовано 26 квітня 2017 у Wayback Machine.] Тиждень.ua. 16.11.2014.
  14. ↑ Мобілізація жінок-переселенок проти домашнього та гендерно-орієнтованого насильства | Конвіктус Україна. www.convictus.org.ua. Архів оригіналу за 1 січня 2017. Процитовано 5 грудня 2016.
  15. ↑ Святогорськ прийняв понад 18 тисяч тимчасових переселенців, — Шкіряк [Архівовано 14 вересня 2016 у Wayback Machine.] Еспресо.tv. 19.06.2014.
  16. ↑ Наталья Белокудря. Маленький город с большой буквы. В Святогорск съезжаются беженцы с зоны АТО [Архівовано 26 жовтня 2016 у Wayback Machine.] АТН. 18.06.2014. (рос.)
  17. ↑ Карта розселення внутрішньо переміщених осіб в Україні. Архів оригіналу за 24 липня 2015. Процитовано 24 липня 2015.
  18. ↑ Олександра Індюхова. У Харкові утворилась черга з біженців на поселення в німецьких будиночках [Архівовано 6 квітня 2015 у Wayback Machine.] DW.de.
  19. ↑ Чем дольше длится война на Донбассе, тем меньше переселенцев хотят возвращаться домой - данные МОМ. Свои.City (рос.). Архів оригіналу за 11 серпня 2019. Процитовано 11 серпня 2019.
  20. ↑ Влах М. Географічний профіль внутрішнього вимушеного переселення в Україні як наслідок воєнних дій. Географічна освіта і наука: виклики і поступ: збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції, присвяч. 140-річчю географії у Львівському університеті (Україна, м. Львів, 18-20 травня 2023 р.). Львів, 2023. Т. 1. С. 252—257.
  21. ↑ Ради ВПО. Для чого їх створюють в Україні і у чому вони допомагають переселенцям. Свої.City (укр.). Процитовано 7 травня 2024.
  22. ↑ Проросійські волонтери відправили біженців замість Криму — під Вороніж [Архівовано 11 вересня 2016 у Wayback Machine.] Українська правда. 18.06.2014.
  23. ↑ Україна допомогла евакуюватися 146 тис. іноземних студентів та вимагає від РФ припинення вогню для гуманітарних коридорів – МЗС. Інтерфакс-Україна. 7 березня 2022. Архів оригіналу за 7 березня 2022.
  24. ↑ США отримали підтвердження депортації українців до РФ проти їхньої волі – Пентагон. Прямий. 9 травня 2022. Архів оригіналу за 9 травень 2022.
  25. ↑ Українці їдуть додому: потік на в'їзд до України в 2,5 рази більший, ніж на виїзд, — ДПСУ. Фокус. Архів оригіналу (15 травня 2022) за 16 травня 2022.
  26. ↑ За весь час війни на кордоні фіксують рекордний потік на в'їзд в Україну — прикордонники. Громадське. 15 травня 2022.
  27. ↑ Близько 65% переселенців планують повернутися додому: дані ООН. Евакуація.City (укр.). Процитовано 8 травня 2024.
  28. ↑ Скільки українців повернуться на Батьківщину: прогноз Національного банку України. Евакуація.City (укр.). Процитовано 8 травня 2024.
  29. ↑ Україна пропонує ЄС впровадити програми підтримки повернення переселенців на Батьківщину: деталі. Евакуація.City (укр.). Процитовано 8 травня 2024.
  30. ↑ Громадська організація «КримSOS». Архів оригіналу за 6 червня 2020. Процитовано 24 липня 2015.
  31. ↑ Восток-SOS. Архів оригіналу за 24 липня 2015. Процитовано 24 липня 2015.
  32. ↑ Станція Харків. Архів оригіналу за 24 липня 2015. Процитовано 24 липня 2015.
  33. ↑ Центр зайнятості Вільних людей. Архів оригіналу за 24 липня 2015. Процитовано 24 липня 2015.
  34. ↑ ГО "Донбас Український". Архів оригіналу за 04.06.2016. Процитовано 04.06.2016.
  35. ↑ У Чернівцях розпочала діяти громадська організація «Донбас Український». Телеканал "Чернівці". 20.05.2015. Архів оригіналу за 04.06.2016. Процитовано 04.06.2016. (На YouTube)
  36. ↑ Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 24 липня 2015.
  37. ↑ Закон України «Про створення вільної економічної зони „Крим“ та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України»
  38. ↑ а б Куди евакуюватися за кордон у 2024 році? 10 країн із найкращими умовами для українців. Евакуація.City (укр.). Процитовано 9 травня 2024.
  39. ↑ Евакуація та допомога в Україні і за кордоном для переселенців і біженців під час війни. Евакуація.City (укр.). Процитовано 9 травня 2024.

Джерела

Read other articles:

Karnaval di Kolombia

Karnaval di Kolombia diperkenalkan oleh bangsa Spanyol. Karnaval ini memiliki unsur-unsur dari budaya Eropa yang telah dimodifikasi atau di intepretasi ulang dengan tradisi yang mengacu pada budaya Afika dan Amerika di Kolombia. Terdapat dokumentasi bahwa karnaval sudah ada sejak abad ke-16[1] dan telah menimbulkan pertimbangan pada penguasa kolonial yang melakukan sensor terhadap perayaan, utamanya bila dirayakan di pusat-pusat kekuasaan mereka seperti Kartagena, Bogotá and Popayán...

 

 

كأس سلوفينيا 1991–92

كأس سلوفينيا 1991–92 تفاصيل الموسم كأس سلوفينيا  النسخة 1  البلد سلوفينيا  البطل نادي ماريبور  كأس سلوفينيا 1990–91  كأس سلوفينيا 1992–93  تعديل مصدري - تعديل   كأس سلوفينيا 1991–92 هو موسم من كأس سلوفينيا. فاز فيه نادي ماريبور.[1][2] نتائج الموسم مراجع ^ Dvakrat Trig...

 

 

شام سيتي سنتر

هذه المقالة تحتاج للمزيد من الوصلات للمقالات الأخرى للمساعدة في ترابط مقالات الموسوعة. فضلًا ساعد في تحسين هذه المقالة بإضافة وصلات إلى المقالات المتعلقة بها الموجودة في النص الحالي. (يوليو 2023) شام سيتي سنتر الموقع (العنوان) دمشق , كفر سوسة تاريخ الافتتاح الرسمي 2006 الشركة ا�...

Karen Karapetyan

Karen KarapetyanԿարեն Կարապետյան Perdana Menteri Armenia ke-14Masa jabatan23 April 2018 – 8 Mei 2018Pelaksana tugasPresidenArmen Sarkissian PendahuluSerzh SargsyanPenggantiNikol PashinyanMasa jabatan13 September 2016 – 17 April 2018Pelaksana tugas: 9 April 2018 – 17 April 2018PresidenSerzh SargsyanArmen Sarkissian PendahuluHovik AbrahamyanPenggantiSerzh SargsyanWakil Perdana Menteri Tingkat Satu ArmeniaMasa jabatan18 April 2018 – 8 Mei 2018Per...

 

 

CAMFAK syndrome

This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: CAMFAK syndrome – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (April 2020) (Learn how and when to remove this message) Medical conditionCAMFAK syndromeOther namesCataract-microcephaly-arthrogryposis-kyphosis syndrome, Cataract-microcephaly-failure to thrive-kyp...

 

 

NGC 4482

Galaxy in the constellation of Virgo NGC 4482SDSS image of NGC 4482.Observation data (J2000 epoch)ConstellationVirgoRight ascension12h 30m 10.3s[1]Declination10° 46′ 46″[1]Redshift0.006241/1871 km/s[1]Distance58.7 Mly[2]Group or clusterVirgo ClusterApparent magnitude (V)13.9[1]CharacteristicsTypedE5[1]Size~30,450 ly (estimated)[1]Apparent size (V)1.41 x 0.84[1]Other designationsIC 3427, CGCG 7...

2020年夏季奧林匹克運動會柔道比賽

第三十二届夏季奥林匹克运动会柔道比賽比賽場館日本武道館日期2021年7月24日至31日項目數15参赛选手393（含未上场5人）位選手，來自128（含未上场4队）個國家和地區← 20162024 → 2020年夏季奥林匹克运动会柔道比赛个人男子女子60公斤级48公斤级66公斤级52公斤级73公斤级57公斤级81公斤级63公斤级90公斤级70公斤级100公斤级78公斤级100公斤以上级78公斤以上级团体混...

 

 

Effects of the Chernobyl disaster

Assessment of Chernobyl's impact on Earth since 1986 This article may lend undue weight to certain ideas, incidents, or controversies. Please help improve it by rewriting it in a balanced fashion that contextualizes different points of view. (September 2019) (Learn how and when to remove this message) The estimated number of deaths from the Chernobyl nuclear disaster A map showing caesium-137 contamination in the Chornobyl area in 1996 The 1986 Chernobyl disaster triggered the release of radi...

 

 

2016年美國總統選舉

2016年美國總統選舉 ← 2012 2016年11月8日 2020 → 538個選舉人團席位獲勝需270票民意調查投票率55.7%[1][2] ▲ 0.8 %   获提名人 唐納·川普 希拉莉·克林頓 政党 共和黨 民主党 家鄉州 紐約州 紐約州 竞选搭档 迈克·彭斯 蒂姆·凱恩 选举人票 304[3][4][註 1] 227[5] 胜出州/省 30 + 緬-2 20 + DC 民選得票 62,984,828[6] 65,853,514[6]...

People's Defence Force (Myanmar)

Armed wing of the National Unity Government of Myanmar People's Defence Forceပြည်သူ့ကာကွယ်ရေးတပ်မတော်Flag of the People's Defence ForceAlso known asPDFFounding leaderYee MonFoundation5 May 2021 (2021-05-05)Dates of operation5 May 2021 (2021-05-05) – presentCountryMyanmarAllegiance National Unity Government of MyanmarGroup(s) People's Defence Force, Mandalay People's Defence Force, Bago[1] People's Def...

 

 

Chess World Cup 2009

Chess tournament FIDE Chess World Cup 20092009 FIDE World Cup winner Boris GelfandTournament informationSportChessLocationKhanty-Mansiysk, RussiaDates20 November 2009–14 December 2009AdministratorFIDETournamentformat(s)Single-elimination tournamentHost(s)Chess Federation of RussiaFinal positionsChampion Boris GelfandRunner-up Ruslan Ponomariov← Chess World Cup 2007Chess World Cup 2011 → The Chess World Cup 2009 was a 128-player single-elimination tournament, played bet...

 

 

Haute mer

Les zones maritimes du droit international de la mer. On désigne par eaux internationales ou par haute mer, ce dernier terme étant le seul employé en droit de la mer, les zones maritimes qui ne sont sous l'autorité d'aucun État (par opposition aux « eaux sous juridiction d'un État côtier »). Plus précisément, il s'agit de toutes les parties de la mer qui ne sont « ni dans les eaux sous juridiction d’un État (ZEE, ZPE, ZPP…), ni au sein de la mer territoriale d'...

Aizuki Station

Railway station in Hamamatsu, Japan Aizuki Station相月駅Aizuki Station in December 2009General informationLocation883 Sakuma-cho Aizuki, Tenryū-ku, Hamamatsu-shi, Shizuoka-kenJapanCoordinates35°06′54″N 137°51′15″E / 35.114997°N 137.854294°E / 35.114997; 137.854294Operated by JR CentralLine(s) Iida LineDistance68.5 km from ToyohashiPlatforms1 side platformOther informationStatusUnstaffedHistoryOpenedNovember 11, 1955PassengersFY20177 (daily) LocationAizu...

 

 

Mr Bates vs The Post Office

2024 British television series This article is about the TV drama. For the scandal, see British Post Office scandal. For the legal case, see Bates v Post Office Ltd (No 3). Mr Bates vs The Post OfficeTitle cardGenreDramaWritten byGwyneth HughesDirected byJames StrongStarring Toby Jones Monica Dolan Julie Hesmondhalgh Alex Jennings Katherine Kelly Lia Williams Country of originUnited KingdomOriginal languageEnglishNo. of series1No. of episodes4ProductionExecutive producers Patrick Spence Gwyne...

 

 

Automate This

2021 non-fiction book by Christopher Steiner Automate This: How Algorithms Came to Rule Our World SubjectAutomationPublisherPortfolio HardcoverPublication date30 August 2012 (2012-08-30)ISBN978-1-59184-492-1OCLC757470260 Automate This: How Algorithms Came to Rule Our World is a book written by Christopher Steiner[1] and published by Penguin Group. Steiner begins his study of algorithms on Wall Street in the 1980s[2] but also provides examples from other industri...

Sutton Park, West Midlands

Park in Birmingham, England This article includes a list of general references, but it lacks sufficient corresponding inline citations. Please help to improve this article by introducing more precise citations. (March 2016) (Learn how and when to remove this message) Sutton ParkLongmoor PoolLocationBirmingham, EnglandCoordinates52°33′42″N 1°51′14″W / 52.56174°N 1.85392°W / 52.56174; -1.85392Area971.25 hectares (2,400.0 acres)Operated byBirmingham City ...

 

 

Jamaican Maroons

Africans who escaped from slavery in the Colony of Jamaica Ethnic group Jamaican MaroonsRegions with significant populations Jamaica Sierra LeoneLanguagesJamaican Patois, KromantiReligionJamaican Maroon religionRelated ethnic groupsCoromantee, Jamaicans of African descent, Sierra Leone Creoles, Maroon people Jamaican Maroons descend from Africans who freed themselves from slavery on the Colony of Jamaica and established communities of free black people in the island's mountainous in...

 

 

20 Canada Square

Office building in Canary Wharf, London, England 20 Canada Square(2013)General informationStatusCompletedArchitectural stylepostmodernismConstruction started2000Completed2003Design and constructionArchitect(s)Skidmore, Owings & MerrillThe building entrance 20 Canada Square is an office building located in the Canary Wharf section of London. Currently, 20 Canada Square is vacant.[1] The building is divided into twelve floors. Previous tenants have included BP and S&P Global. ...

Potassium-aggravated myotonia

Medical conditionPotassium-aggravated myotoniaOther namesPAM[1]This condition is inherited in an autosomal dominant manner myotonia figure.png Potassium-aggravated myotonia is a rare genetic disorder that affects skeletal muscle.[2] Beginning in childhood or adolescence, people with this condition experience bouts of sustained muscle tensing (myotonia) that prevent muscles from relaxing normally. Myotonia causes muscle stiffness, often painful, that worsens after exercise and ...

 

 

Batas konvergen

Dalam tektonika lempeng, batas konvergen atau batas lempeng destruktif (karena subduksi) adalah batas yang terjadi ketika jika dua lempeng saling bertumbukan baik lempeng benua dengan lembeng benua atau lempeng samudra di mana gaya yang bekerja pada gerak ini adalah gaya kompresional.[1][2] Tabrakan lempeng tektonik dapat menghasilkan gempa bumi, gunung berapi, pembentukan gunung, dan peristiwa geologi lainnya.[3] Saat dua lempeng bertumbukkan satu sama lain, zona subd...