Бхарат Мата (гінді, від санскр.भारत माता, Bhārata Mātā IAST), Мати-Індія, або Bhāratāmbā IAST (від санскр.अंबा, ambā IAST — мать) — персоніфікаціяІндії у вигляді богині-матері. Зазвичай зображувалася у вигляді жінки, одягненої в помаранчеве або жовте сарі та яка тримає прапор. Іноді її супроводжує лев.
Історія
Образ Бхарат Мата сформувався під час боротьби за незалежність Індії наприкінці XIX століття. У 1873 вперше поставлена п'єса Кірана Чандри Бандіопадхая «Бхарат Мата». Банкім Чандра Чаттопадхай в романі 1882 «Святе братство» представив поему «Ванді Матарам», яка незабаром стала піснею борців за свободу Індії.
У 1936 у Варанасі за проектом Шива Прашада Гупта побудований храм Бхарат Мати, в якому відбулася інавгурація Магатми Ганді.[1]
Оскільки ідея Бхарат Мата з'явилася до поділу Індії, її сприймали як Арьяварту, батьківщину індуїзму, а не лише як образ Республіки Індія. У розумінні індуїстських націоналістів Бхарат Мата залишається символом єдиної Індії.
У 1983 за проектом Вішва Хінду Паришад побудований храм Бхарат Мати в Харідварі.[2]
Персоніфікація Індії в образі індуїстської богині значить, що індійці повинні боротися за свою країну не лише з патріотичних, а й з релігійних почуттів.[3]
↑Kalyani Devaki Menon, Івryday Nationalism: Women of the Hindu Right in India: The Ethnography of Political Violence, University of Pennsylvania Press, 2009, ISBN 9780812241969, p. 89f.
Посилання
David Kinsley, Hindu Goddesses: Vision of the Divine Feminine in the Hindu Religious Traditions (ISBN 81-208-0379-5)