Буркгарт Мюллер-Гіллебранд

Буркгарт Мюллер-Гіллебранд
нім. Burkhart Müller-Hillebrand
Народився26 грудня 1904(1904-12-26)
Дьєз[1]
Помер16 лютого 1987(1987-02-16) (82 роки)
Фройденштадт[1]
Країна Німеччина
Діяльністьофіцер
Знання мовнімецька[2]
УчасникДруга світова війна
Військове звання Генерал-майор
Брати, сестриMarkwart Müller-Hillebrandd і Dietrich Müller-Hillebrandd
Нагороди
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
 Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Орден Хреста Свободи 2-го класу з мечами
Орден Хреста Свободи 2-го класу з мечами
Великий офіцерський хрест ордена За заслуги перед ФРН
Великий офіцерський хрест ордена За заслуги перед ФРН
Нагрудний знак «За танкову атаку»
Нагрудний знак «За танкову атаку»

Герман Буркгарт Мюллер, з 1921 року — Мюллер-Гіллебранд (нім. Hermann Burkhart Müller-Hillebrand; 26 грудня 1904, Дусс — 16 лютого 1987, Фройденштадт) — німецький штабний офіцер, генерал-майор вермахту, генерал-лейтенант бундесверу. Кавалер Німецького хреста в золоті.

Біографія

Син оберстлейтенанта Прусської армії Германа Мюллера (1859 — 1914) та його дружини Катерини, уродженої Зелігер (1865 — 1949). Батько Буркгарта загинув у бою на початку Першої світової війни.

Після отримання атестату зрілості 5 квітня 1923 року вступив в 16-й кавалерійський полк у Гофгайсмарі. В 1926/34 роках — офіцер кавалерії і полковий ад'ютант. В 1934/36 роках навчався у Військовій академії в Берліні і потім до початку Другої світової війни займався організаційними та мобілізаційними завданнями у 2-му відділі Генштабу ОКГ.

З 1939 до середини 1940 року — офіцер Генштабу 93-ї піхотної дивізії. Після Французької кампанії був переведений в Берлін, де до весни 1942 року служив ад'ютантом начальника генерального штабу армії генерал-полковника Франца Гальдера. Потім, після низки нових штабних призначень, Мюллер-Гіллебранд пройшов навчання в училищі бронетанкових військ у Вюнсдорфі і в 1-му танковому полку. З 2 лютого по 4 травня 1943 року виконував обов'язки командира 16-ї танкової дивізії, після чого до кінця 1943 року був командиром 24-го танкового полку. Учасник Німецько-радянської війни. В 1944 році деякий час служив в 46-му танковому корпусі. З 1 вересня 1944 року — начальника Генштабу 3-ї танкової армії. 3 травня 1945 року взятий в полон британськими військами. 30 вересня 1947 року переданий американській окупаційній владі. В січні 1948 року звільнений.

29 листопада 1955 року вступив в бундесвер і був призначений заступником начальника відділу кадрів Федерального міністерства оборони. Після розбіжностей із міністром оборони Францем Йозефом Штраусом у питанні призначення деяких військових посад, на початку грудня 1957 року Мюллер-Гіллебранд був переведений в Ганновер і призначений заступником командира 1-ї танкової дивізії. З 1 квітня 1959 року — командир своєї дивізії. 1 квітня 1961 року переведений в Париж і призначений заступником начальника штабу з планів і стратегії Верховного головнокомандування ОЗС НАТО в Європі. 31 березня 1965 року остаточно пішов на пенсію.

Сім'я

25 квітня 1939 року одружився з Барбарою Вешке (1913 — 2003). В пари народились син і дочка.

Звання

Нагороди

Бібліографія

  • Das Heer 1933–1945. Entwicklung des organisatorischen Aufbaues.
    • Band I: Das Heer bis zum Kriegsbeginn. Mittler. Darmstadt 1954.
    • Band II. Die Blitzfeldzüge 1939-1941. Das Heer im Kriege bis zum Beginn des Feldzuges gegen die Sowjetunion im Juni 1941. Mittler. Frankfurt am Main 1956.
    • Band III. Der Zweifrontenkrieg. Das Heer vom Beginn des Feldzuges gegen die Sowjetunion bis zum Kriegsende. Mittler. Frankfurt am Main 1969.

Література

Посилання

Примітки

  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #1026812860 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.