Бузок перський (Syringa persica) — чагарникова рослина, вид роду бузок (Syringa) родини маслинові (Oleaceae). Виведена шляхом схрещування бузку афганського (Syringa afghanica) з бузком кінчастим (Syringa laciniata)[1].
Ботанічний опис
Бузок перський — це кущ середньою висотою від одного до двох метрів із сильно розгалуженими гілками. Молоді гілки дуже слабо запушені. Більш дорослі гілки сірого або коричневого кольору, з сочевичками, пониклі, тонкі.
Листя папероподібне або шкірясте, гладке, цілісне, довжиною 2–4 см. Листочки не роздільні, ланцетоподібної, широко-ланцетоподібної або вузько-овальної форми, до 1 см у ширину, що звужуються до основи, загострені вгорі, гострі.
Суцвіття багатоквіткове, розвивається із верхніх бічних бруньок, довжиною 5–10 см і шириною 5–7,5 см, яйцеподібної форми, розгалужене з тонкими осями. Бічні суцвіття коротші, ніж гілки. Квітки біло-бузкового або білого кольору, запашні. Чашечка довжиною близько 2 мм, при плодах глибоко розірвана на дві частини. Частинки чашечки широко трикутні. Трубка віночка циліндричної або слабко-воронкоподібної форми, довжиною близько 1 см, частинки віночка широко-овальної або овально-ланцетоподібної форми, гоструваті на верхівці.
Плід — чотиригранна коробочка, з дуже вузькими крильцями в кутах, довжиною до 1 сантиметра та діаметром 0,3 сантиметра, темно-руда, у верхній частині притуплена або іноді гостра. Цвітіння перського бузку починається в травні й триває аж до червня місяць. Плодоносить у липні-серпні.
Екологія та поширення
Перський бузок інтродукований в 1640 році. Вид посухостійкий та морозостійкий. Використовується в поодиноких, групових і складних насадженнях, а також в якості живоплотів[1].
Шишкин Б. К., Бобров Е. Г. Род 1145 Сирень — Syringa L. // Флора СССР: в 30 т. / начато при рук. и под гл. ред. В. Л. Комарова. — М. ; Л. : Изд-во АН СССР, 1952. — Т. 18 / ред. тома Б. К. Шишкин, Е. Г. Бобров. — С. 509. — 802 с. — 3000 экз. п
