PROFILPELAJAR.COM

Брянський Михайло Васильович
Брянський Михайло Васильович
Народження	8 (20) листопада 1830 ; Київ, Російська імперія
Смерть	1908
	Санкт-Петербург, Російська імперія
Країна	Російська імперія
Жанр	портрет і жанрове малярство
Навчання	Перша київська гімназія і Петербурзька академія мистецтв (1869)
Діяльність	художник
Вчитель	Павлов Капітон Степанович
	Брянський Михайло Васильович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Брянський.

Михайло Васильович Бря́нський (20 листопада 1830, Київ — 1908, Санкт-Петербург) — український живописець; класний художник І ступеня з 1868 року.

Біографія

Народився 8 [20] листопада 1830(18301120) року в місті Києві (нині Україна). Навчався в Першій київській гімназії^[2]; протягом 1850—1855 років навчався у Капітона Павлова в Києві; протягом 1864—1869 років — вільний слухач Петербурзької академії мистецтв. За час навчання у 1864 році отримав малу, у 1865 році — велику срібні медалі та 1868 року золоту медаль імені пані Леберн.

Працював у Санкт-Петербурзі та Києві. Помер у Санкт-Петербурзі у 1908 році.

Творчість

Писав переважно «жіночі голівки», портрети і жанрові картини позначені рисами академізму. Серед робіт:

«Портрет Єлизавети Михайлівни Дараган» (1860, полотно, олія; Національний художній музей України)^[3];
«Дівчина-малоросіянка на жнивах» (1864, мала срібна медаль^[4]);
«Малоросіянка біля криниці» (1865, велика срібна медаль^[4]);
«Плетіння вінків напередодні 24 червня» (1865);
«Дівчинка, що сидить у кріслах» (1867, звання художника 2-го ступеня^[4]);
«Наречена, якій повернули обручку»/«Розбиті мрії» (1868; Одеський національний художній музей; звання художника 1-го ступеня та золота медаль^[4]);
«Тяжка хвилина» (1869);
«Портрет княгині М. Є. Куракіної» (1870);
«Жіноча голівка» (1870; Нижньогородський художній музей);
«Непомічена праця»/«Ранок» (1874);
портрети Анни Філософової, Бориса Обухова, Олександра Енгельгардта (1876);
«У серпні» (1887);
«Богоматір із немовлям Спасителем» (1888);
«Портрет внучки Олександра Пушкіна» (1891);.
«Портрет жінки в червоній оксамитовій сукні» (1891; Кіровоградський обласний художній музей).

Брав участь у виставках з 1865 року. Персональні виставки відбулися у Санкт-Петербурзі 1875 року та Москві у 1889 році. У 1888—1889 роках провів виставки однієї картини («Богоматір») в Києві і Санкт-Петербурзі^[2].


«Портрет Єлизавети Михайлівни Дараган»	«Анна Павлівна Філософова»	«Жіночий портрет»	«Наречена, якій повернули обручку»