ліцей
Браунсберзька єзуїтська колегія
54°22′54″ пн. ш. 19°49′21″ сх. д. / 54.38160278° пн. ш. 19.82243889° сх. д. / 54.38160278; 19.82243889
Країна	Республіка Польща
Місто	Бранево
Засновано	1564[1]
Випускники	Категорія:Випускники і студенти Браунсберзької єзуїтської колегії
Браунсберзька єзуїтська колегія у Вікісховищі

Браунсбе́рзька єзуї́тська коле́гія — у 1565—1773 роках навчальний заклад Товариства Ісуса в місті Браунсберг, Вармійське князівство, Пруссія (сучасне Бранево, Польща). Заснований кардиналом Станіславом Гозієм. Інша назва — Го́зієва коле́гія (лат. Collegium Hosianum). Була одним із найбільших єзуїтських навчальних закладів, найважливішим центром Контрреформації та підготовки католицького кліру у Східній Європі. Розпущена за рішенням прусського уряду; 1780 року відновлена як Академічна гімназія (лат. Gymnasium Academicum), що з 1818 року звалася Гозієвським ліцеєм (лат. Lyceum Hosianum), а з 1912 року отримала статус державної академії.

Браунсберзька колегія вирізнялася з-поміж інших єзуїтських шкіл, що були в Європі, обсягом навчальних предметів, які у ній викладалися. З 1566 року тут, окрім звичних дисциплін, навчали німецької мови, математики, співу та діалектики. Після відкриття Єпархіальної та Папської семінарії було впроваджено деякі богословські дисципліни, а у 1592 — філософські, які стали ознакою високого освітнього рівня закладу.

Колегія мала міжнародний статус. Окрім німецьких студентів, тут навчалися студенти з усієї Європи. Переважно це були поляки, починаючи з 1580 року завдяки старанням Антоніо Поссевіно — шведи та русини (українці, білоруси). У Браунсберзькій колегії навчалися представники єпископату Української греко-католицької церкви періоду XVI—XVIII ст.: три митрополити і 16 єпископів, а також семеро протоархимандритів Василіянського Чину.^[2]

• Павел Бокша, ректор у 1597—1599 роках
• Ян Ґружевський, професор філософії в 1613—1614 роках
• Шимон Пруський, префект студій у 1613—1615 роках
• Тобіаш Арент, ректор у 1690—1693 роках
• Карл Веєрштрас (1815–1897), професор математики в 1848—1856 роках

• Рафаїл (Корсак) — протоархимандрит Василіянського Чину (1626—1640), митрополит Київської унійної митрополії (1637—1640)
• Гавриїл (Коленда) — протоархимандрит Василіянського Чину (1667—1674), митрополит Київської унійної митрополії (1665—1674)
• Пилип (Володкович) — митрополит Київської унійної митрополії (1762—1778)
• Маркіян (Білозор) — архієпископ Полоцький (1697—1707)
• Венедикт (Глинський) — єпископ Володимирський і Берестейський (1666—1679)
• Атанасій (Пакоста) — єпископ Холмський і Белзький (1619—1625)
• Прокіп (Хмельовський) — єпископ Перемишльський, Самбірський і Сяноцький (1652—1664)
• Андрій Кваснинський-Злотий — архієпископ Смоленський (1640—1654)
• Юрій (Малеєвський) — архієпископ Смоленський (1690—1696)
• Полікарп (Мигуневич) — протоархимандрит Василіянського Чину (1743—1747), архієпископ-номінат Смоленський
• Пахомій (Война-Оранський) — єпископ Пінський і Турівський (1637—1653)
• Павло (Овлучинський) — єпископ-коад'ютор Перемишльський, Самбірський і Сяноцький (1637—1649)
• Михайло (Пашковський) — архієпископ Смоленський (1666—1670)
• Сильвестр (Пешкевич) — архієпископ Полоцький і Вітебський (1710—1714)
• Митрофан (Соколинський–Друцький) — архієпископ Смоленський (1671—1690)
• Лаврентій (Соколинський-Друцький) — архієпископ Смоленський (1719—1727)
• Яків (Суша) — протоархимандрит Василіянського Чину (1661—1666), єпископ Холмський і Белзький (1652—1687)
• Пилип (Шумборський) — єпископ Холмський і Белзький (1830—1851)
• Михайло (Тарновський-Ґротус) — архієпископ Смоленський (1714—1718)
• Антоній (Томилович-Лебецький) — протоархимандрит Василіянського Чину (1730—1736), архієпископ Смоленський (1736—1745)
• Антонін (Жолкевський) — єпископ Пінський і Турівський (1697—1702)
• Стефан Мартишкевич-Бусинський — протоархимандрит Василіянського Чину (1679—1686)
• Йосиф Моргулець — протоархимандрит Василіянського Чину (1780—1786)
• Йосиф Пєткевич — протоархимандрит Василіянського Чину (1686—1690)
• Онуфрій Братковський — Унівський архимандрит (1773—1790)
• Теодосій Ґойжевський — архимандрит Дерманського монастиря (1793—1821)
• Ян-Юрій Радзивілл — князь, військовий та державний діяч Великого князівства Литовського часів Речі Посполитої
• Ян Казимир Сапега — великий гетьман литовський та урядник Речі Посполитої
• Конрад Цузе — винахідник комп'ютерів

• Колегіум єзуїтів

• Brunsberg, Brunsberga, Brunsberk // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 387. (пол.) — S. 387—388. (пол.)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Браунсберзька єзуїтська колегія