Бочаров Леонід Порфирович

Леонід Порфирович Бочаров
Народження26 травня 1909(1909-05-26)
Верхньоуральськ
Смерть19 жовтня 1964(1964-10-19) (55 років)
Югославія
ПохованняНоводівичий цвинтар
Країна Російська імперія
СРСР СРСР
ПриналежністьПрапор Радянської армії Радянська армія
ОсвітаВійськова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Роки служби1918—1951
ПартіяКПРС
Звання Генерал-майор
Війни / битвиНімецько-радянська війна,
Оборона Одеси (1941)
Оборона Севастополя (1941—1942)
Нагороди
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Орден Кутузова I ступеня Орден Кутузова II ступеня Орден Богдана Хмельницького II ступеня
Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За оборону Одеси»
Медаль «За оборону Одеси»
Медаль «За оборону Севастополя»
Медаль «За оборону Севастополя»
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»

Нагороди інших країн

Орден «За храбрость» Орден Партизанской Звезды I степени

Леоні́д Порфи́рович Бочаро́в (нар. 1909 — пом. 1964) — бригадний комісар, з 1942 року — генерал-майор РСЧА. Учасник Другої світової війни, політпрацівник. Член радянської військової делегації, що загинула у 1964 році в авіакатастрофі літака Іл-18 поблизу Белграду.

Біографія

Народився 29 травня 1909 року у Верхньоуральську. У 1924 році родина Бочарових переїхала до м. Сатки. В цьому місті Леонід отримав 7-класну освіту та почав працювати на лісозаготівлях. Потім працював токарем на металургійних заводах Златоуста (1925) и Сатки (1926). У 1928 році його було переведено на комсомольску роботу.

У вересні 1931 року Л. П. Бочаров став курсантом курсантом Оренбурзького вищого військового авіаційного училища льотчиків. Через вади зору був відрахований, та у 1932 році переведений на військово-політичну роботу. У 1938 закінчив Військово-політичну академію імені В. І. Леніна, після чого був політпрацівником різного рівня у Червоній Армії.

Друга світова війна

У 1941—1945 роках бригадний комісар (з 20.12.1942 р. — генерал-майор) Л. П. Бочаров обіймав такі посади:

Післявоєнний період

Після завершення війни Л. П. Бочаров служив на посаді голови Військової ради 9-ї механізованої армії. У 1949 році закінчив Академію Генерального штабу, та із квітня 1950 по 1955 рр. був помічником командувача 4-ї армії із сроєвої частини у Північно-Кавказькому та Закавказькому військових округах.

19 жовтня 1964 загинув у авіакатастрофі літака, який віз радянську делегацію на святкування 20-ї річниці визволення Белграда від фашистів. Похований на Новодівочому цвинтарі у Москві[3].

Нагороди

Леонід Порфирович Бочаров нагороджений:

ордени

Медалі

Іноземні нагороди

Примітки

  1. (рос.)Про Л. П. Бочарова згадує його підлеглий Й. М. Лемперт [Архівовано 7 квітня 2016 у Wayback Machine.]
  2. (англ.) Bocharov, Leonid Porfirevich [Архівовано 13 квітня 2016 у Wayback Machine.]
  3. (рос.)Некрополь. Леонид Бочаров