Бондар-Терещенко Ігор Євгенович |
---|
Народився | 1964 |
---|
Діяльність | поет |
---|
|
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Бондар.
І́гор Євге́нович Бо́ндар-Тере́щенко (відомий як ІБТ; 14 липня 1964(19640714), Харків) — український письменник, літературознавець, критик, брат художника Валерія Бондаря.
Біографія
Закінчив архітектурний факультет Харківського інженерно-будівельного інституту (1986) і московський Літературний інститут імені О. М. Горького (1996).
Працював художником і викладачем реставраційної справи у 1988–91 роках, науковим співробітником і головним хранителем Харківського літературного музею у 1991–94 роках. Був редактором журналу «Український Засів» і дизайнером однойменноъ галереї у 1992–96 роках. Директор із наукової роботи в Харківському музеї народного мистецтва Слобожанщини у 1997–99 роках.
Є співредктором авангардистського журналу «Гігієна», від 2001 року — співредактор Харківського бюлетеня «Права людини». Засновник технологічного об'єднання «Жива Література» (1997), регіональний редактор журналу «Образотворче мистецтво».
Відзнаки й нагороди
Аналітик року (1997). Міжнародний фонд «Смолоскип».
Мистецтвознавець року (2008). Національна спілка художників України.
Бібліографія
Поезія
- Ulaskava. Книга поезій. — Харків, 1994.
- Фібруарій. Книга поезій. — Львів, 1999. читати [Архівовано 2 липня 2010 у Wayback Machine.]
- Лірень. Книга поезій. — Донецьк, 2000. читати [Архівовано 2 липня 2010 у Wayback Machine.]
- Повернення Менелая. Драматична поема. — Донецьк: Кальміюс, 2000.
- Поsтебня. Книга поезій. — Харків, 2001. читати [Архівовано 2 липня 2010 у Wayback Machine.]
- Коза-Дерида. Книга поезій. — Харків, 2002. читати [Архівовано 2 липня 2010 у Wayback Machine.]
- Автогеографія. Вибране. — Харків, 2008.
- Сорока-бароко. Книга поезій. — Луцьк, 2009.
- Бубна-козир. Книга поезій. — Івано-Франківськ, 2016
Драматургія (радіоп'єси)
- Моя і ваша (1992)
- Що далі, Зозе? (1993)
- Вечір навшпиньках (1995)
- Пастка на миші (1995)
- Чорний аспірин (1996)
- Люна Росса (1997)
- Золотий Любисток (1998)
- Чвірка на флету (1999)
Антології
- Іменник. Антологія дев'яностих. — К.: Смолоскип, 1997.
- Позадесятники. Поетична антологія. — Л.: Престиж Інформ, 1999.
- Позадесятники-2. Поетична антологія. — Л.: Престиж Інформ, 2000.
- Два міста. Zwei Städte. Антологія харківської та нюрнберзької поезії. — Х.: Майдан, 2000.
- Слобожанська муза. Антологія любовної лірики Слобожанщини XVIII—ХХ ст. — Х.: Майдан, 2000.
- У пошуку театру: Антологія молодої драматургії. — К.: Смолоскип, 2003.
Літературно-критичні збірки
- Текст-90-х: герої та персонажі. Літературно-критичні студії. — Тернопіль, 2003.
- Neoліт. Літературно-критичні студії. — Луцьк, 2009.
- НеEastWestная Украина. — Bookland, 2009.
- Культпроsвіток. Літературно-критичні студії. — Луцьк, 2010.
Наукові монографії
- Ostмодерн: геопоетика, психологія, влада. Монографія. — Тернопіль, 2005.
- У Задзеркаллі 1910 — 30-х рр. Монографія. — К., 2009.
Відгуки
«ІБТ зробив з українською поезією те, що „Воплі Водоплясова“ зробили з українською естрадною піснею. Ці вірші мали б стати поетичними хітами, й золота українська молодіж мала б їх цитувати поряд із віршами Андруховича, Жадана, Дмитра Васильовича Павличка, Івана Федоровича Драча…»
Кальміюс
«Ігор Бондар-Терещенко — батько українського концептуалізму, який оформив це стороннє для національного контексту явище у 1990-х у проєкті „Жива література“, у серії поетичних книг („Поsтебня“, „Коза-Дерида“), а також у підсумкових для покоління X, Y, Z збірниках статей („Текст 1990-х“ та „Neoліт“)».
Политик Hall
"Так, це він, Ігор Бондар-Терещенко, один з апостолів українського постмодерну, який закликає покинути врешті «ту землю ім. Павсима Рильчини — величезного айсберга із закам'янілих фекалій соцреалізму».
Кур'єр Кривбасу
«Його дошкульні критичні статті не обминали увагою жодне більш-менш помітне літературне та й взагалі культурологічне явище. Власне кажучи, саме ядуча іронія статей ІБТ привертала увагу до того явища…»
Літературна Україна
«Почитайте його статті, i Ви плакатимете від радости, що він у нас таки e — цей дивакувато-відразливий ІБТ, сей геніяльний самоід. Сього Нарциса доби новітньоі украінської руіни ми ще оголосимо Святим украінського естетичного небуття…».
Вінницький край
Посилання
Інтерв'ю
Джерела