Бойко Віталій Васильович

Бойко Віталій Васильович
 Солдат
Загальна інформація
Народження24 липня 1973(1973-07-24)
Київ, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть27 липня 2014(2014-07-27) (41 рік)
Георгіївка, Лутугинський район, Луганська область, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняКиїв Редагувати інформацію у Вікіданих
Псевдо«Тихий»
Військова служба
Роки служби2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військТериторіальна оборона
Формування
 «Айдар»
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бойко.

Віта́лій Васи́льович Бо́йко (нар. 24 липня 1973, Київ — пом. 27 липня 2014, смт. Георгіївка, Лутугинський район, Луганська область) — український військовик, вояк батальйону «Айдар» Збройних сил України. Кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня.

Життєпис

Віталій Бойко народився 24 липня 1973 року в місті Києві, мешкав у Голосіївському районі, навчався у еколого-природничому ліцеї № 116[1], згодом працював водієм корпорації «УКРІНМАШ». Був активний учасник Революції гідності на Майдані Незалежності. З перших днів брав участь у проведенні антитерористичної операції на сході України.

Обставини загибелі

Загін бійців «Айдару» потрапив у засідку і зазнав значних втрат. Серед загиблих був й Віталій Бойко. Разом з Віталієм загинули підполковник Сергій Коврига, старший лейтенант Ігор Римар, старший сержант Сергій Шостак, старший солдат Іван Куліш, солдат Микола Личак, солдат Алієв Іолчу Афі-Огли, солдат Станіслав Менюк, солдат Орест Квач, солдат Михайло Вербовий, солдат Олександр Давидчук та солдат Ілько Василаш.

Протягом доби підрозділи батальйону «Айдар» брали участь у трьох різних операціях під Луганськом — Лутугине, Успенка та Георгіївка. В кожній із груп були втрати. Всього батальйон втратив тоді загиблими 12 бійців.[2]

Вшанування пам'яті

27 травня 2015 року в еколого-природничому ліцеї № 116 міста Києва було відкрито меморіальну дошку випускнику Віталію Бойку[3].

Нагороди

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни

  • нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (28 червня 2015, посмертно).[4]
  • нагороджений відзнакою «За вірність присязі» (посмертно).
  • нагороджений відзнакою батальну «Айдар» (посмертно).
  • нагороджений відзнакою «За вірність народу України» (посмертно).
  • нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).
  • нагороджений відзнакою від громади м. Києва «Киянин-Герой» (посмертно).

Див. також

Примітки

  1. ↑ У Києві поховали загиблого бійця батальйону «Айдар». Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 29 серпня 2016.
  2. ↑ Розвідник Ілля «Дід» загинув у бою // «Радіо Свобода», 31 липня 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 серпня 2016.
  3. ↑ Відкриття меморіальної дошки в еколого-природничому ліцеї № 116
  4. ↑ Указ Президента України № 365/2015 від 28 червня 2015 року Про відзначення державними нагородами України. Архів оригіналу за 1 липня 2015. Процитовано 29 серпня 2016.

Посилання

Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.