Богослужбовий одяг, богослужбове облаче́ння, ри́зи — богослужбовий одяг (облачення) священнослужителів, найчастіше зі золотої або срібної парчі — в українських церквах також з полотна, прикрашеного вишивкою. Різним ступеням священства при богослужбах належать окремі ризи (зазвичай з назвами грецького походження) — і вищий чин облачається у ризи нижчого зі додатком своїх.
Облачення єпископа (архієрея) включає такі елементи: підризник, єпитрахиль, пояс, поручі, сакос, палиця, омофор, митра, панагія і хрест.
Замість фелона єпископ має сакос і на нього накладає ще омофор, що покриває плечі, і палицю або набедренник, яку носять також відзначені заслужені священники. У ризи вбираються з відповідними молитвами, пов'язані з символізмом кожної їхньої складової (стихар — чисте сумління, пояс — духовна сила і т. д.).
Ризи українського православного і католицького духовенства незначно відрізняються формою, особливо дияконський стихар («далматика»), фелон та омофор. Приміщення в церкві, де зберігаються ризи і священне начиння, знаходиться біля вівтаря і зветься ри́зницею.
Інше
Ризою також зветься накладена на ікони позолочена або посріблена фольга, іноді з шляхетного металу та з дорогоцінним камінням, що й спричинило масове нищення образів в СРСР під час відбирання церковних цінностей.