PROFILPELAJAR.COM

Дата:	24 червня 1948 – 12 травня 1949 (323 дні)
Місце:	Західний Берлін, Німеччина
Результат:	Блокаду знято Західний Берлін залишився під контролем західних союзників;

Блокада Західного Берліна
	Холодна війна
	Берлінці спостерігають за приземленням Douglas C-54 Skymaster у аеропорті Темпельгоф , 1948Берлінці спостерігають за приземленням Douglas C-54 Skymaster у аеропорті Темпельгоф , 1948
	52°30′ пн. ш. 13°17′ сх. д. / 52.5° пн. ш. 13.28° сх. д.
Дата:	24 червня 1948 – 12 травня 1949 (323 дні)
Місце:	Західний Берлін, Німеччина
Результат:	Блокаду знято Західний Берлін залишився під контролем західних союзників;
Сторони
Радянський Союз	США; Велика Британія; Франція; Канада; Австралія; Нова Зеландія; Південна Африка
Командувачі
Василь Соколовський	Роберт Ловетт; Люсіус Клей; Брайан Робертсон
Втрати
Нема	Нещасний випадок з літаком:; загинули 39 англійців і 31 американець; загинули 15 німецьких цивільних

Блокада Західного Берліна, Берлінська криза 1948—1949 — блокада військами Радянського Союзу залізничних і автомобільних шляхів до західних секторів Берліна, що були під контролем США, Великої Британії та Франції.

Метою радянського керівництва було

«…припинення тиску на геополітичні інтереси СРСР в післявоєнній Європі» шляхом «проведення великих акцій з повного перекриття сухопутних трас, які пов'язували Берлін із західними зонами, з метою недопущення в місто нової валюти і «видавлювання» з нього союзників.» ^[1] «…це була боротьба за недопущення розширення західної сфери впливу. Москва прагнула не допустити утворення західнонімецької держави і його включення в західний блок. Блокада Берліна покликана була створити ситуацію, в якій СРСР міг би вести переговори по німецькій проблемі з позиції сили. У разі відмови західних держав піти на серйозні політичні поступки залишалася спроба послабити їх позиції в Берліні, включивши все місто в фінансово-економічну систему радянської зони окупації» ^[2].

Оригінальний текст (рос.)

«пресечения давления на геополитические интересы СССР в послевоенной Европе» путём «проведение крупных акций по полному перекрытию сухопутных трасс, связывавших Берлин с западными зонами, в целях недопущения в город новой валюты и «выдавливания» из него союзников.» «Анализ действий советского руководства во время берлинского кризиса 1948-1949 годов позволяет утверждать, что для него это была борьба за недопущение расширения западной сферы влияния. Москва стремилась не допустить образования западногерманского государства и его включения в западный блок. Блокада Берлина призвана была создать ситуацию, в которой СССР мог бы вести переговоры по германской проблеме с позиции силы. В случае отказа западных держав пойти на серьезные политические уступки оставалась попытка ослабить их позиции в Берлине, включив весь город в финансово-экономическую систему советской зоны оккупации.»

Спочатку припустивши, що неможливо запустити повітрянне постачання такого обсягу, совіти відчували чимраз більше збентеження від тривалого успіху повітряного мосту утвореного західними державами. 12 травня 1949, через економічні негаразди у східній частині Берліну, СРСР припинив блокаду Західного Берліну. І все ж, ще деякий час американці й англійці продовжували постачати місто повітрям, бо вони переживали, що радянське керівництво лише намагається розірвати ланцюги постачання і відновить блокаду пізніше. Повітряне доставляння офіційно завершилось 30 вересня 1949 і тривало п'ятнадцять місяців. Повітряні сили США доставили 1 783 573 тон (76,40% від усього) і RAF доставили 541 937 тон (23,30% від усього),^{[nb 1]} що у сумі становило 2 334 374 тон, близько двох третин з цього становило вугілля, на 278 228 рейсах до Берліна. У доповнення канадські, австралійські, новозеландські і південноафриканські пілоти допомагали RAF під час блокади.^[3]^:338 Французи також брали участь, але лише у постачанні свого військового гарнізону.^[4]

Одна з перших криз холодної війни (24 червня 1948 — 12 травня 1949).

Наслідки

Головними прорахунками керівництва СРСР була недооцінка, по-перше,— рішучості західних держав в реалізації курсу на створення західнонімецької держави, а по-друге,— фінансово-економічних та військово-технічних можливостей Заходу.

Радянський Союз зазнав політичної та пропагандистської поразки під час Берлінської кризи.

Берлінська блокада висвітлила конкуруючі ідеологічні та економічні бачення повоєнної Європи. Вона відіграла важливу роль у зближенні Західного Берліна зі Сполученими Штатами та Великої Британією як головними державами-захисниками^[5], і в залученні Західної Німеччини до орбіти НАТО через кілька років у 1955.

Див. також

Примітки

Замітки

↑ Флот зі 104 різних транспортів від 25 цивільних компаній було залучено до цієї операції. Цей флот доставив 146 980 тон або 27% тонажу RAF (Miller 1998 p. 40)

Цитування

↑ Беспалов В. А. «Блокада Берлина» и продовольственный вопрос: забытые аспекты.— Вестник Балтийского федерального университета им. И. Канта. Серия: Гуманитарные и общественные науки.— С. 65.
↑ Наринский М. М. Берлинский кризис 1948-1949 гг.— Вестник МГИМО-Университета.- 2011.- № 1 (16).- С. 171.
↑ 5 – National Security. South Africa: a country study. Federal Research Division, Бібліотека Конгресу. 1997. ISBN 0-8444-0796-8.
↑ Jacques Bariéty (1994). La France et la crise internationale du blocus de Berlin. Histoire, économie et société; Volume 13; numéro 1. с. 29—44. Архів оригіналу за 10 червня 2019. Процитовано 11 червня 2017.
↑ Daum, Andreas W. (2000). America’s Berlin, 1945‒2000: Between Myths and Visions. У Trommler, Frank (ред.). Berlin: The New Capital in the East (PDF). The American Institute for Contemporary German Studies, Johns Hopkins University. с. 49—73. Процитовано 2 березня 2021.

Джерела

Крушинський В. Берлінська криза 1948-49 // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови). — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 58. — ISBN 978-966-611-818-2.
Кудряченко А. І. Берлінська криза 1948-1949 років — балансування на межі війни.— Актуальні проблеми всесвітньої історії: конфлікти як складова міжнародних відносин. Збірник наукових праць // Державна установа «Інститут всесвітньої історії НАН України».— К.: Фенікс.— С. 88-99 [Архівовано 22 березня 2022 у Wayback Machine.].
Пінцак В., Онутчак О. Еволюція німецького питання у зовнішній політиці західних держав та СРСР у період Другої світової війни.— Історична панорама. Спеціальність: Історія.— 2013. - Вип. 17.— С. 107-124. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Istp_2013_17_9