Берта Древс народилася 18 листопада1901 року в Берліні. Хотіла стати оперною співачкою, але через проблеми з голосом вирішила стати акторкою. Навчалася в акторській школі Макса Рейнгардта при Німецькому театрі. У 1925 році Древс отримала запрошення в театр Штутгарта, а в 1926—1930 роках виступала в Мюнхенському камерному театрі. У 1930 році повернулася до Берліна де працювала спочатку в театрі «Фольксбюне», потім з 1933 року — в Прусському державному театрі, а в 1938—1945 роках входила до трупи берлінського театру імені Шиллера, художнім керівником якого з 1937 року був чоловік Древс Генріх Ґеорге. Разом з чоловіком Берта Древс знялася у пропагандистській стрічці Ганса Штайнгоффа«Квекс із гітлерюгенда» (1933).
Після закінчення Другої світової війни до 1949 року Берта Древс грала на сцені берлінського театрі імені Геббеля, у 1951 році повернулася на сцену театра імені Шиллера.
Паралельно з роботою в театрі акторка продовжувала зніматися в кіно, зокрема, у фільмі «Анастасія, остання царська донька» Фалька Харнака (1956). У екранізації роману «Бляшаний барабан»Фолькера Шльондорфа Берті Древс дісталася роль бабусі Оскара Мацерата.
Берта Древс написала біографію чоловіка, у 1986 році випустила автобіографію «Куди шлях тримаєш»?. Працювала також на озвучуванні фільмів.
Після смерті Берти Древс 10 квітня1987 року в Берліні її прах було розвіяно над морем. Її ім'я було викарбувано на могилі Генріха Ґеорге на берлінському Целендорфському цвинтарі.
Особисте життя
У шлюбі з Генріхом Ґеорге Древс народила синів Яна (нар. 1932) і Геца (23.7.1938), який став актором.
