1844 призначено охоронцем нумізматичного відділення Ермітажу в Санкт-Петербурзі. Згодом — радник з наукових питань в Ермітажі. Від 1857 — також начальник гербового відділення департаменту геральдики. У 1846 з ініціативи Кене та за сприяння герцога Лейхтенберзького засновано Імператорське російське археологічне товариство (був його секретарем).
Праці
Від французького інституту фр.Institut de France за опис музею князя Василя Вікторовича Кочубея («рос.Описание музеума князя Василия Викторовича Кочубея», складено за рукописним каталогом), а також дослідження історії і нумізматики грецьких поселень у Росії, царств Понтійського і Босфора Кімерійського (Санкт-Петербург, 1857, російською та французькою мовами), Кене отримав велику іменну золоту медаль, що призначається досить нечасто.
(рос.) «Исследование об истории и древностях г. Херсонеса Таврического» (Санкт-Петербург, 1848)
(нім.) "Ueber die im Russischen Reiche gefundenen Abendlandischen Munzen des X, XI und XII Jahrh.i (Санкт-Петербург, 1850, є також російська версія твору)
(рос.) «Князь Олег и господин Куник» («Русский Вестник», 1860, книга 18 — про дослідження пана Куніка візантійських монет Ярослава Володимировича)
(фр.) «Notice sur les sceaux et les armoiries de la Russie» (частина I, Берлін, 1861)
(рос.) «Императорский Эрмитаж. Выпуск 1. Картины Рафаэля, 4 снимка с текстом. Выпуск 2. Картины Леонарда да Винчи, три снимка с текстом» (Санкт-Петербург, 1866; 2 видання, 1869)
(нім.) «Berlin, Moskau, St.-Petersburg» (Берлін, 1882 — нарис про стосунки між російськими і пруськими дворами у 1649–1763
та інші, що виходили багатьма європейськими мовами у різних виданнях, зокрема у «фр.Mémoires de la Société d'Archéologie et de Numismatique de St.-Petersbourg», у «фр.Revue belge de Numismatique», у «нім.Berliner Blatter für Munz-Siegel- und Wappenkunde».
(рос.) «Гербовник Російської імперії» («Гербовник Российской империи» (XI—XIII))
(рос.) «Каталог нумізматичного музею імператорського Ермітажу» («Каталог нумизматического музея императорского Эрмитажа», разом із Ваагеном, Лукашевичем та іншими)
8 грудня 1856 р. за проєктами, запропонованими Кене, було затверджено герби 5 українських губерній — Київської, Волинської, Подільської, Чернігівської, Таврійської (як імператорські титульні герби); 5 липня 1878 р. — герби Полтавської, Харківської, Катеринославської та Херсонської губерній.