З 1998 року Берлінська картинна галерея розміщується у спеціально зведеній для неї будівлі в Культурфорумі. До проєкту нової музейної будівлі, виконаної архітекторами Хайнцем Хільмером, Христофом Заттлером і Томасом Альбрехтом, було включено віллу видавника Пауля Парея. Північний фасад прямокутної будівлі злегка висунутий вперед. Щільно зібрані теракотові пластини та викладений рустикою цоколь фасаду навіяні італійським Ренесансом і прусськимкласицизмом. В центрі будівлі розташовується головне фоє з двома рядами колон, плоскою стелею й 32 скляними куполами, прикрашене фонтаном «Серія 5-7-9» американського художника-концептуалістаВолтера Де Марії. Фоє оточують підковою 72 виставкових зали й кабінети на двох поверхах, що освітлюються природним верхнім світлом. Їх загальна площа становить 7000 м²., відвідувачі проходять залами музею близько двох кілометрів, площа стін, на яких розміщуються близько 900 полотен, становить 1800 погонних метрів. Ще 400 картин демонструються в дванадцяти залах «Ескізної галереї» на цокольному поверсі будівлі. Для надання художньої цілісності 150 картин із зібрання Берлінської картинної галереї були передані в експозицію Скульптурного зібрання і Музею візантійського мистецтва у відкритому 2006 року після реконструкції Музею Боде.
Рішення про зведення будівлі для картинної галереї було прийнято у 1986 році й за первинним планом була призначена для розміщення колекції картин з Берліна-Далема. У 1991 році після об’єднання зібрань живопису з Далема в Західному Берліні і Музейного острова у Східному Берліні стало очевидним, що виставкових площ у спроєктованій будівлі недостатньо для того, щоб гідно представити фонди музею, що збільшились вдвічі. Однак будівля все ж була зведена за проєктом, що був в наявності: слід було якнайскоріше провести об’єднання колекцій, зекономити час і гроші на новий архітектурний проєкт й засвоїти вже затверджений бюджет. Щоб якомога ретельніше представити об’єднану колекцію, на зразок Лондонської Національної галереї було ухвалено рішення розмістити у цокольному поверсі не реставраційні майстерні, як планувалось первинно, а «Ескізну галерею», де будуть працювати змінні виставки, що знайомлять з іншими відомими експонатами музею.
Колекція
В картинній галереї сьогодні зберігається понад 3500 картин (з них 2900 із власних фондів) і 3000 оригінальних картинних рам, розбитих в наш час[коли?] на десять відділів:
Німецький живопис XIII—XVI століть
Німецький живопис XVII—XVIII століть
Нідерландський живопис XIV—XVI століть
Фламандський живопис XVII століття
Нідерландський живопис XVII століття
Італійський живопис XIII—XVI століть
Італійський живопис XVII—XVIII століть
Іспанський живопис XV—XVIII століть
Французький живопис XV—XVIII століть
Англійський живопис XVIII століття
Картини у тимчасовому користуванні
Окрім власних фондів, зазначених вище, Берлінській картинній галереї доручено управління низкою колекцій живопису, серед яких найбільшою є зібрання Музейного фонду кайзера Фрідріха. Окрім цього, у тимчасовому користуванні галереї перебувають картини з Фонду Штрайта, колекції Ліпперхайде, що належить Бібліотеці мистецтв Державних музеїв Фонду прусської спадщини, колекції Федеративної Республіки Німеччина, Державної бібліотеки Державних музеїв Фонду прусської спадщини.
Окрім будівлі у Культурфорумі картини з фондів Берлінської картинної галереї з жовтня 2006 року представлені в широкій експозиції в Музеї Боде. Твори здебільшого із запасників галереї, передані до постійної експозиції Скульптурного зібрання, роблять свій внесок у викладення історії живопису Старого Світу.
В експозиції Музею Боде представлено картини із власних фондів галереї, а також картини, передані у тимчасове користування Музейним фондом кайзера Вільгельма.
.jpg)
.jpg)
