Бартоломе Ідальго

Бартоломе Ідальго
Народився24 серпня 1788(1788-08-24)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Монтевідео, Уругвай Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер28 листопада 1822(1822-11-28)[1] (34 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Морон, Буенос-Айрес, Аргентина Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Уругвай[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменник, поет Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівіспанська Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрлітература гаучоd і поезія Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Бартоломе Ідальго у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ідальго.

Бартоломе́ Хосе́ Іда́льго (ісп. Bartolome José Hidalgo; нар. 24 серпня 1788, Монтевідео — пом. 28 листопада 1822, Морон) — уругвайський і аргентинський поет; основоположник національної поезії Уругваю та Аргентини, один з фундаторів так званої літератури гаучо; учасник боротьби за незалежність Уругваю.

Творчість

Творчість поета пройнята патріотичними ідеями, духом визвольної боротьби проти іспанських колонізаторів. Автор:

  • збірок: «Патріотичні діалоги» (1821), «Травневі діалоги» (1822);
  • п'єс: «Почуття одного патріота» (1816), «Громадянська війна» (1817), «Перемога» (1819), «Ідоменео» (1820) та інше.

Література

  1. ↑ а б в Authority file of the National Library of Uruguay