PROFILPELAJAR.COM

Аґнеса Вюртемберзька
Аґнеса Вюртемберзька
нім. Agnes von Württemberg
	Аґнеса Вюртемберзька
княгиня-консорт Ройсс-Ґери
Початок правління:	11 липня 1867
Кінець правління:	10 червня 1886
Попередник:	Адельгейда Ройсс цу Еберсдорф
Наступник:	Еліза Гогенлое-Ланґенбурзька
Дата народження:	13 жовтня 1835
Місце народження:	Покуй
Дата смерті:	10 липня 1886 (50 років)
Місце смерті:	Замок Остерштайн (Гера)
Поховання	Q819914?
Чоловік:	Генріх XIV
Діти:	Генріх, Єлизавета
Династія:	Вюртемберзький дім, Ройсс
Батько:	Євген Вюртемберзький
Мати:	Олена Гогенлое-Лангенбурзька
Нагороди:	Хрест «За заслуги» для жінок та дівчат
	Аґнеса Вюртемберзька у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Агнеса.

Паулі́на Луї́за Аґне́са Вюртембе́рзька (нім. Pauline Louise Agnes Prinzessin von Württemberg, 13 жовтня 1835 — 10 червня 1886) — принцеса Вюртемберзька, донька герцога Євгена Вюртемберзького та принцеси Гогенлое-Лангенбурзької Олени, дружина князя Ройсс молодшої лінії Генріха XIV. Німецька письменниця, відома під псевдонімом Анжеліка Гогенштайн.^[4]

Життєпис

Аґнеса народилась 13 жовтня 1835 року у Карлсруе в Силезії. Вона була четвертою дитиною та другою донькою в родині герцога Вюртемберзького Євгена та його другої дружини Олени Гогенлое-Лангенбурзької. Дівчинка мала старших братів Вільгельма та Миколая й сестру Александріну. Від першого шлюбу батька у неї були зведена сестра Марія та брат Євген.

Родина мешкала переважно в Силезії, де батько, генерал у відставці, мав кілька маєтків. Також він часто навідував Росію.

У 22 роки Агнеса пошлюбилася із принцом з династії Ройсс Генріхом XIV. Весілля відбулося 6 лютого 1858 року в Карлсруе. У подружжя народилося двоє дітей:

Генріх (1858—1928) — князь Ройсський, був одружений з Елізою Гогенлое-Ланґенбурзькою, мав п'ятеро дітей;
Єлизавета (1859—1951) — дружина Германа Сольмс-Браунфельського, мала четверо дітей.

Влітку 1867 року її чоловік став правлячим князем Ройських земель молодшої лінії.

Агнеса заснувала численні соціальні заклади та установи, що відбилося на їх назві. Серед них були: школа Агнеси (Agnes-Schule) та училище для служниць в Ґері.

Померла у замку Остерштайн в Ґері у віці 50 років. Похована в князівській усипальниці у церкві Святої Марії у Шляйці.^[5]^[6]

З 2015 року княжу усипальню можна відвідати в рамках екскурсії.^[7]

Книги

«Олена» (повість, 1867);
«Від щасливих годин. Вісім фотографій» (1878);
«Благословення бабусі» (сімейні портрети у двох томах, 1880).

Генеалогія

Фрідріх Ойген Вюртемберзький

Фредеріка Бранденбург-Шведтська

Крістіан Карл Штольберг-Ґедернський

Елеонора Ройсс цу Лобенштайн

Крістіан Альбрехт Гогенлое-Лангенбурзький

Кароліна Штольберг-Ґедернська

Йоганн Крістіан II Сольмс-Барутський

Фредеріка Луїза Росс цу Кьостриць

Євген Фрідріх Вюртемберзький

Луїза Штольберг-Ґедернська

Карл Людвіг Гогенлое-Лангенбурзький

Амалія Генрієтта Сольмс-Барутська

Євген Вюртемберзький

Олена Гогенлое-Лангенбурзька

Агнеса

Примітки

↑ ^а ^б ^в Deutsche Nationalbibliothek Record #101876240X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q36578
↑ Lundy D. R. The Peerage
d:Track:Q67129259 d:Track:Q21401824
↑ http://www.bergkirche-schleiz.de/pdf/fuerstlichegruft.pdf#page=2
↑ Анжеліка Гогенштайн [1] [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
↑ Bergkirche Schleiz –Begräbnisse in der Fürstengruft (erbaut 1676) [2] [Архівовано 5 лютого 2015 у Wayback Machine.] (нім.)
↑ Бергкірхе у Шляйці [3] [Архівовано 30 грудня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
↑ Офіційний сайт Бергкірхе [4] [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)

Література

Ernst Friedrich Lotze: Trauergottesdienste bei der feierlichen Beisetzung der am 10. Juli 1886 selig entschlafenen Durchlauchtigsten Fürstin u. Frau Frau Pauline Louise Agnes regierenden Fürstin j. L. Reuß geb. Herzogin von Württemberg Königl. Hoheit in der Schloßkirche zu Gera-Osterstein abgehalten den 14. Juli 1886. o. V., o. O. 1886.
Ludovica Hesekiel: Agnes Fürstin Reuß j.L., geb. Herzogin zu Württemberg: Ein Lebensbild. Mit Portrait. Pöschel & Trepte, Leipzig 1887.
Franz Brümmer: Lexikon der deutschen Dichter und Prosaisten vom Beginn des 19. Jahrhunderts bis zur Gegenwart. Reclam, Leipzig 1913, S. 35f.
Elisabeth Friedrichs: Die deutschsprachigen Schriftstellerinnen des 18. und 19. Jahrhunderts. Ein Lexikon. Metzler, Stuttgart 1981, ISBN 3-476-00456-2, (Repertorien zur deutschen Literaturgeschichte 9), S. 249.