PROFILPELAJAR.COM

Генріх XIV
Генріх XIV
нім. Heinrich XIV.
	Портрет Генріха XIV пензля Леона Похля, 1873
3-й князь Ройсс-Ґери
Початок правління:	11 липня 1867
Кінець правління:	29 березня 1913
Попередник:	Генріх LXVII
Наступник:	Генріх XXVII
Дата народження:	28 травня 1832
Місце народження:	Кобург
Країна:	Саксен-Кобург-Гота
Дата смерті:	29 березня 1913 (80 років)
Місце смерті:	Шляйц, князівство Ройсс молодшої лінії, Німецька імперія
Дружина:	1) Агнеса Вюртемберзька; 2) Фредеріка Грец
Діти:	Від першого шлюбу: Генріх, Єлизавета; Поза шлюбом: Генріх
Династія:	Ройсс
Батько:	Генріх LXVII
Мати:	Адельгейда Ройсс цу Еберсдорф
Нагороди:
	Генріх XIV у Вікісховищі

Генріх XIV (нім. Heinrich XIV.), (нар. 28 травня 1832 — пом. 29 березня 1913) — імперський князь з дому Ройсс, правитель князівства Ройсс молодшої лінії у 1867—1913 роках та регент князівства Ройсс старшої лінії у 1902—1913 роках. Мав також титули графа та герра цу Плауен, герра цу Ґряйца, Краніхфельда, Ґери, Шляйца та Лобенштейна. Син попереднього князя Генріха LXVII та принцеси Ройсс-Еберсдорфської Адельгейди. Генерал від інфантерії прусської армії.

За його правління Ґера стала одним із найбагатших міст Німеччини за рахунок розвитку текстильної промисловості та машинобудівництва.

Біографія

Народився 28 травня 1832 року у Кобурзі. Був шостою дитиною та четвертим сином в родині принца з дому Ройсс Генріха LXVII та його дружини Адельгейди Ройсс цу Еберсдорф. Мав старшого брата Генріха V та сестер Анну й Єлизавету, яка пішла з життя наприкінці наступного року. Інші діти померли в ранньому віці до його народження. Менші брат і сестра також прожили недовго.

Дядько з батьківського боку, Генріх LXII, в той час був правителем князівства Ройсс-Шляйц. У 1848 році князь Ройсс-Лобенштейну та Еберсдорфу Генріх LXXII^[1] зрікся престолу на його користь. Території Ройсс-Шляйцу, Ройсс-Ґери, Ройсс-Лобенштайну та Ройсс-Еберсдорфу були об'єднані в єдине князівство Ройсс молодшої лінії зі столицею у Ґері.

Юний Генріх XIV навчався у гімназії Майнінгена, після чого приєднався до лав контингенту прусського війська. 23 березня 1850 року став другим лейтенантом у його складі та прослужив у цьому чині кілька місяців. У жовтні того ж року вступив до Боннського університету, де вивчав історію та історію права. 9 серпня 1853 року повернувся до армії й став вояком 1-го гвардійського піхотного полку під проводом Альберта Блюменталя.

У 1854 році батько Генріха XIV успадкував престол бездітного брата. Його правління було відомим близькістю до Пруссії, а сам князь вважався талановитою та діловою людиною.

Принц у віці 25 років узяв шлюб із 22-річною вюртемберзькою принцесою Агнесою. Наречена доводилася двоюрідною небогою королеві Вюртембергу Вільгельмові I. Весілля відбулося 6 лютого 1858 у Карлсруе. У подружжя народилося двоє дітей:

Генріх XXVII (1858—1928) — князь Ройсський, був одружений з Елізою Гогенлое-Лангенбурзькою, мав п'ятеро дітей;
Єлизавета (1859—1951) — дружина Германа цу Сольмс-Браунфельського, мала четверо дітей.

У червні 1859 року Генріх XIV пішов з армії, залишившись у статусі À la suite. Згодом отримав чин генерала від інфантерії. Від 1863 року мешкав із родиною у відновленому замку Остерштайн у Ґері. Літньою резиденцією був замок Еберсдорф.^[2] Також часто навідували маєток Генріхсрух, навколо якого був великий ландштафтний сад. У липні 1867 року став правителем князівства після смерті батька.

У 1871 році Ройсс-Ґера увійшла до складу Німецької імперії. Незважаючи на втрату зовнішньополітичного суверенітету, князівство залишилося суверенним у внутрішніх справах. Подібно до сучасних федеральних держав, мало свою конституцію та державний парламент. Крім того, поліція та судова влада, культура та освіта, оподаткування й церковний нагляд мали місцеве керівництво. Політична ситуація залишалася відносно спокійною у 1860—1880-х роках, не в останню чергу, завдяки ліберальному уряду Генріха XIV та його міністрів.^[3]

Місто Ґера набуло статусу індустріального центру за рахунок зростання виробництва текстилю та розвитку машинобудівних заводів. Значно збільшився приріст населення. Між іншим, за часів Генріха XIV, була створена мережа магазинів Hertie (1882), збудований новий водогін із двома надземними резервуарами для питної та річкової води (1890),^[4] запущений електричний трамвай (1892),^[5] заснована спортивна організація робітничого руху Arbeiter-Turn- und Sportbund (1893).

Освіта в країні перебувала на доброму рівні. Окрім початкових шкіл, існували семінарії, гімназії, школи для дівчаток, школа торгівлі та будівельна, сільськогосподарський коледж, а також заклад для глухонімих.^[2]

За чотири роки після смерті першої дружини у 1886 році, князь узяв морганатичний союз із Фредерікою Ґретц. Весілля відбулося 14 лютого 1890 у Лейпцигу. Йому на той момент було 57 років, нареченій невдовзі виповнювалося 49. 28 травня 1890 Генріх дарував дружині титул баронеси фон Заальбург. Пара мала сина, який народився до укладання шлюбу: Генріх (1875—1954) — барон фон Заальбург, був одружений з Маргаретою Грьонвольдт, дітей не мав.

У 1902 році Генріх XIV став регентом князівства Ройсс старшої лінії, оскільки новий князь, Генріх XXIV, був недієздатним. Набув в Ройсс-Ґряйці недружньої репутації, зокрема через політичні конфлікти.

Помер 29 березня 1913 року у Шляйці. Був похований поруч із першою дружиною у князівській крипті церкви Святої Марії у Шляйці.^[6]

Нагороди

Генеалогія

Генріх XII

Крістіна Ербах-Шонберг

Крістіан Фрідріх Карл Гогенлое-Кірхберг

Луїза Шарлотта Гогенлое-Лангенбурзька

Генріх XXIV

Кароліна Генрієтта Ербах-Шонберг

Готтхельф Адольф фон Гойм

Софія Августа цу Штольберг-Россла

Генріх XLII

Кароліна Гогенлое-Кірхберзька

Генріх LI

Луїза фон Гойм

Генріх LXVII

Адельгейда Ройсс цу Еберсдорф

Генріх XIV

Примітки

↑ Який доводився Генріху XIV дядьком з материнського боку.
↑ ^а ^б Князівство Ройсс молодшої лінії [1] [Архівовано 16 липня 2020 у Wayback Machine.] (нім.)
↑ Князь Генріх XIV [2] [Архівовано 7 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (нім.)
↑ Хроніки Ґери [3]^{[недоступне посилання]} (нім.)
↑ Став другим в Німеччині після відкриття трамваю Халле у 1882 році.
↑ Гірська церква Святої Марії у Шляйці [4] [Архівовано 30 грудня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)