У 1887 році в хуторі налічувався 21 житель[1], наприкінці 19 століття — 1 двір та 8 мешканців, з них 3 чоловіків та 5 жінок[2], у 1926 році — 17 жителів, дворів — 3[1].
Наприкінці 19 століття — власницький хутір Малинської волості Радомисльського повіту. Відстань до повітового центру, м. Радомисль, становила 27 верст, до волосної управи в м. Малин, де знаходилась також найближча телеграфна та земська поштова станція — 8 верст, до найближчої пароплавної станції «Чорнобиль» — 79 верст. Мешканці займалися рільництвом, застосувалася трипільна сівозміна обробітку. Землі, в кількости 4 десятин, належали поміщикові Миколі Васильовичу Маслову, котрий господарював сам[2].
У 1923 році хутір увійшов до складу новоствореної Пинязевицької сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, стала частиною новоутвореного Малинського району Малинської округи Київської губернії. В складі сільської ради та району, 13 березня 1925 року відійшов до складу Коростенської округи Волинської губернії, від 13 червня 1930 року — в складі Волинської округи.
Станом на 1 жовтня 1941 року не перебував на обліку населених пунктів[4]. Розміщувався біля с. Пинязевичі[1].
Примітки
↑ абвКостриця М., Кондратюк Р., Тимошенко В. (2005). Історико-географічний словник Малинщини(PDF) (вид. Житомирське науково-краєзнавче товариство дослідників Волині, Відділ освіти Малинської райдержадміністрації). Малин. с. 5. Процитовано 27 жовтня 2024.
_location_map.svg)
