У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Антоненко.
Михайло Антоненко (1898, м. Київ — 27 серпня 1993[1], Ранвіль, Франція) — учасник I-го Конгресу Українських Націоналістів, провідник ОУН у Франції.
Життєпис
Перший Конґрес Українських Націоналістів у Відні, 1929 рік. Сидять зліва направо 1 ряд: Юліан Вассиян, Дмитро Андрієвський, Микола Капустянський, Євген Коновалець, Микола Сціборський, Яків Моралевич, Володимир Мартинець, Микола Вікул. Стоять зліва направо 2 ряд: Іван Малько, Осип Бойдуник, Максим Загривний, Євген Зиблікевич, Петро Кожевників, Дмитро Демчук, Леонід Костарів, Олесь Бабій, Ріко Ярий, Михайло Антоненко, Зенон Пеленський. Стоять зліва направо 3 ряд : Юрій Руденко, Ярослав Барановський, Степан Охримович, Степан Ленкавський, Андрій Федина, Ярослав Герасимович, Теофіл Пасічник-Тарнавський, Олександр Згорлякевич
Служив у піхоті Армії УНР, після 1920 року присвоєно звання сотник.[2]
На еміграції постійно проживав у Франції. Працював хіміком у французькій компанії в Парижі.
Був учасником I-го Конгресу Українських Націоналістів 1929 року у Відні, представляв осередок Леґії українських націоналістів в Парижі. Працював під час Конгресу в організаційній комісії.
Активіст осередку товариства «Просвіта» у Франції, член Української Громади. З 1929 року провідник ОУН у Франції.
Постійний активіст Українського Національного Союзу у Франції.
Помер 27 серпня 1993 року в муніципалітеті Ранвіль.
Примітки
Література
Посилання
