Альтшулер Генріх Саулович

Генріх Саулович Альтшулер
рос. Генрих Саулович Альтшуллер
ПсевдонімГенріх Альтов
Народився15 жовтня 1926(1926-10-15)[1][2][3]
Ташкент, Узбецька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Помер24 вересня 1998(1998-09-24)[1][2][3] (71 рік)
Петрозаводськ, Росія
·хвороба Паркінсона
Країна СРСР
 Росія
Національністьєврей
Діяльністьінженер, журналіст, письменник, письменник наукової фантастики, винахідник, викладач
Сфера роботиUnified structured inventive thinkingd
Alma materАзербайджанська державна нафтова академія
Мова творівросійська
Роки активності19571998
Напрямокпроза
Жанрфантастична повість, оповідання, науково-популярні твори
Magnum opus«Обпалюючий розум»
У шлюбі зЖуравльова Валентина Миколаївна
Нагороди
Сайт: altshuller.ru

CMNS: Альтшулер Генріх Саулович у Вікісховищі

Ге́нріх Сау́лович Альтшу́лер (рос. Ге́нрих Сау́лович Альтшу́ллер; 15 жовтня 1926(19261015), Ташкент — 24 вересня 1998, Петрозаводськ), відомий також під псевдонімом Генріх Альтов — російськомовний азербайджанський радянський, пізніше російський письменник-фантаст та винахідник, автор теорії розв'язання винахідницьких задач.

Біографія

Генріх Альтшулер народився у 1926 році в Ташкенті в єврейській сім'ї. У 1931 році сім'я Альтшулерів переїхала до Баку.[4] Після закінчення школи Генріх Альтшулер вступив до Азербайджанського індустріального інституту на нафтохімічний факультет. Після початку радянсько-німецької війни Альтшуллер хотів піти добровольцем на фронт, проте в діючу армію його не взяли, а направили спочатку в запасний стрілецький полк, а пізніше у льотне училище. Після закінчення училища Альтшулер попросив направлення у Бакинську військово-морську флотилію, де проходив службу в патентному відділі.

Ще під час навчання у школі Генріх Альтшулер захопився художньою літературою. любив читати фантастику і мріяв стати моряком. Під час навчання в школі він також захопився винахідницькою діяльністю, а першими його винаходами були катер із ракетним двигуном, пістолет-вогнемет, газотеплозахисний скафандр. Перше авторське свідоцтво про винахід Альтшуллер отримав разом із Рафаелем Шапіро та Ігорем Тальянським ще 9 листопада 1943 року у віці 17 років. Під час служби на флоті Альтшулер продовжував займатися винахідницькою діяльністю, й до 1950 року в його доробку було вже більше 10 винаходів. Одночасно він займався теорією винахідництва, і в другій половині 40-х років ХХ століття він розпочав розробку теорії розв'язання винахідницьких задач (скорочено ТРИЗ рос. теория решения изобретательских задач) разом із теорією розвитку технічних систем. На думку Альтшулера, винахідницька діяльність у СРСР в кінці 40-х — на початку 50-х років ХХ століття знаходилась у занепаді. Із метою ознайомлення вищого керівництва країни із цим фактом Альтшулер разом із своїм другом Рафаелем Шапіро написали листа Сталіну, в якому розповідали про занепад винахідницької справи в країні, а також повідомляли, що ними розроблена теорія, яка дозволяє швидко вирішувати винахідницькі завдання. Проте результатом цього звернення стало те, що обох авторів листа заарештували органи держбезпеки, засудивши за антирадянськими статтями кожного на 25 років таборів. У таборі Альтшулер продовжував свою винахідницьку діяльність, оскільки для нього це був єдиний шанс вижити в умовах ув'язнення. Після смерті Сталіна в 1954 році Генріх Альтшулер був реабілітований і повернувся до Баку.

Після повернення додому Генріх Альтшулер спочатку працював на заводі стальних канатів, пізніше в газеті «Бакинский рабочий», потім в міністерстві будівництва Азербайджанської РСР. Одночасно він продовжував разом із своїми товаришами розробку теорії розв'язання винахідницьких задач, а також розпочав свою письменницьку діяльність. З 1956 року він розпочинає публікувати статті з теорії винахідництва у різних періодичних виданнях. У 1958 році він опублікував своє перше фантастичне оповідання «Ікар і Дедал». Одночасно Альтшулер розвивав свою теорію розв'язання винахідницьких задач, проводив семінари з її застосування у багатьох містах колишнього Радянського Союзу. Проте ця теорія мала й багатьох опонентів, її більше 10 років не хотіло визнавати Всесоюзне товариство винахідників і раціоналізаторів. Проте незважаючи на опір частини керівництва цього товариства, теорія Альтшулера знайшла багатьох прибічників та послідовників у СРСР, а пізніше й за кордоном. Одночасно Генріх Альшулер продовжував і письменницьку діяльність, публікуючи низку науково-фантастичних творів під псевдонімом «Генріх Альтов». Після 1960 року Альшулер повністю присвятив себе творчій діяльності. Проте в 1974 році група письменників-фантастів так званої «молодогвардійської» школи на чолі з Олександром Казанцевим звинуватила Альтова в «літературному фашизмі» лише за те, що в одному з його оповідань зореліт рухався із швидкістю, більшою за швидкість світла. Після цього Альтшулер значно обмежив написання фантастичних творів, та зосередився переважно на розробці своєї теорії розв'язання винахідницьких задач. Одночасно він вів відділ винахідництва в радянській дитячій газеті «Піонерська правда» з 1974 до 1986 року.

Генріх Альтшулер до 1990 року жив у Баку, а пізніше, у зв'язку із погіршенням міжнаціональних стосунків у рідному місті, переїхав із родиною до Петрозаводська. З 1989 року Альтшулер також був президентом асоціації ТРІЗ (рос. теория решения изобретательских задач). Паралельно він розвивав теорію розвитку творчої особистості (ТРТЛ, рос. Теория Развития Творческой Личности). Останні роки життя Генріх Альшулер важко хворів. Помер винахідник і письменник 24 вересня 1998 року в Петрозаводську.

Літературна творчість

Літературну творчість Генріх Альшулер розпочав публікацією в 1957 році низки оповідань під своїм справжнім іменем та повісті «Сигнал СКРД» у співавторстві із В'ячеславом Феліциним. Більшість своїх науково-фантастичних творів він опублікував під псевдонімом «Генріх Альтов». Хоча в доробку письменника є низка повістей, більш відомий він як автор науково-фантастичних оповідань. Найвідомішим науково-фантастичним твором Альтова є оповідання «Обпалюючий розум», у якому розглядається можливість розміщення всіх знань людства в мозок однієї взятої людини за короткий час та наслідки цього. Більшість творів Альтова також присвячені різноманітним фантастичним ідеям, а також шляхам їх вирішення, та впливу їх на людське суспільство. Одну із своїх повістей «Балада про зірки» Альтов написав у співавторстві зі своєю дружиною Валентиною Журавльовою. У 70-80-х роках ХХ століття він також разом із іншими письменниками-фантастами Павлом Амнуелем та Романом Леонідовим розробляв методику розвитку творчої уяви (рос. Методика развития творческого воображения, скорочено РТВ), а у 1986 році разом із Амнуелем він також розробив шкалу оцінювання фантастичних ідей.[5] Значну частину творчого доробку Генріха Альтшулера також складають науково-популярні твори, присвячені теорії винахідництва та навчальні посібники з його теорії вирішення винахідницьких задач.

Переклади

Твори Генріха Альтова перекладені багатьма мовами світу, зокрема англійською, французькою, чеською, польською, болгарською, японською та багатьма іншими. Українською мовою перекладені ряд оповідань письменника, а також уривок із повісті «Балада про зірки».

Нагороди та премії

Генріх Альтшулер у 1995 році отримав премію імені Бєляєва за книгу «Як стати генієм: Життєва стратегія творчої особи». У 1995 році Генріх Альтов отримав премію іспанського журналу «Nueva Dimensión» за повість «Балада про зірки».

Особисте життя

Генріх Альтшулер був одружений, його дружина Валентина Журавльова також була письменницею-фантасткою, після смерті чоловіка вона займалась систематизацією та впорядкуванням архівів чоловіка.

Вшанування пам'яті

У 2003 році на будинку, в якому Генріх Альшулер прожив останні роки свого життя, встановлена пам'ятна дошка на його честь.[6]


Бібліографія

ТРІЗ

  • Альтшуллер Г. С., Шапиро Р. Б. О психологии изобретательского творчества // Вопросы психологии. — 1956. — № 6.
  • Альтшуллер Г. С. Как научиться изобретать. — Тамбов: Тамбовское книжное издательство. — 1961.
  • Альтшуллер Г. С. Десять процентов приключений — Тамбов: Тамбовское книжное издательство. — 1963.
  • Альтшуллер Г. С. Основы изобретательства — Воронеж: Центрально-Чернозёмное издательство. — 1964.
  • Альтшуллер Г. С. Алгоритм изобретения. — М.: Московский рабочий. — 1969 (1-е изд.); 1973 (2-е изд.).
  • Альтшуллер Г. С. Творчество как точная наука. — М.: Советское радио, 1979.
  • Альтшуллер Г. С., Селюцкий А. Б. Крылья для Икара. — Петрозаводск: Карелия, 1980.
  • Альтов Г. И тут появился изобретатель. — М.: Дет. литература. — 1984 (1-е изд.); 1987 (2-е изд); 1989 (3-е изд., перераб. и доп.); 2000 (4-е изд.).
  • Альтшуллер Г. С., Злотин Б. Л., Зусман А. В. Профессия — поиск нового. — Кишинёв: Картя Молдовеняскэ, 1985.
  • Альтшуллер Г. С. Найти идею. — Новосибирск: Наука, 1986 (1-е изд.), 1991 (2-е изд.).
  • Альтшуллер Г. С. Найти идею. 3-е изд., доп.. — Петрозаводск: Скандинавия, 2003.
  • Альтшуллер Г. С., Злотин Б. Л., Зусман А. В. Поиск новых идей: от озарения к технологии (теория и практика решения изобретательских задач). — Кишинёв: Картя Молдовеняскэ, 1989.
  • Альтшуллер Г. С., Вёрткин И. М. Как стать гением: Жизненная стратегия творческой личности. — Минск: Беларусь, 1994.

Фантастика

  • Альтшуллер Г. За чертой спидометра: Науч.-фантаст. рассказ / Г. Альтшуллер, Р. Шапиро // Техника — молодёжи. — 1958. — № 6. — С. 32—34.
  • Альтов Г. Икар и Дедал: Науч.-фантаст. рассказ / Г. Альтов // Знание — сила. — 1958. — № 9. — С. 14—15.
  • Альтов Г. Сверхновая Аретина (Легенда XXV века): Науч.-фантаст. рассказ / Г. Альтов // Моск. комсомолец. — 1959. — 3 янв.
  • Альтов Г. Подводное озеро: Науч.-фантаст. рассказ / Г. Альтов // Техника — молодёжи. — 1959. — № 3. — С. 28—31.
  • Альтов Г. Богатырская симфония / Г. Альтов // Альфа Эридана: Сборник науч.-фантаст. рассказов. — М.: Молодая гвардия, 1960. — С. 180—198.
  • Альтов Г. Огненный цветок / Г. Альтов // Альфа Эридана: Сборник науч.-фантаст. рассказов. — М.: Молодая гвардия, 1960. — С. 199—207.
  • Альтов Г. Богатырская симфония: рассказ / Г. Альтов // Нева. — 1960. — № 3. — С. 101—111.
  • Альтов Г. В полночь: Науч.-фантаст. рассказ / Г. Альтов // Изобретатель и рационализатор. — 1960. — № 9. — С. 49—53.
  • Альтов Г. Огненный цветок / Г. Альтов // Звезда. — 1960. — № 1. — С. 78—82.
  • Альтов Г. Полигон «Звёздная река»: Науч.-фантаст. рассказ / Г. Альтов // Комсомол. правда. — 1960. — 11 дек.
  • Альтов Г. Сокровища погибшего корабля (Скучный капитан) / Г. Альтов // Изобретатель и рационализатор. — 1960. — № 1. — С. 43—50.
  • Альтов Г. «Баллада о звёздах»: Научно-фантастическая повесть / Г. Альтов, В. Журавлёва // Знание — сила. — 1960. — № 8—10.
  • Альтов Г. Легенды о звёздных капитанах: Рассказы / Г. Альтов. — М.: Детгиз, 1961. — 118 с.
  • Альтов Г. Легенды о звёздных капитанах: Рассказы. 2-е изд. — М.: Детгиз, 1961. — 118 с.
  • Альтов Г. Баллада о звёздах: Научно-фантастическая повесть / Г. Альтов, В. Журавлёва // Золотой лотос. — М.: Молодая гвардия. — 1961.
  • Альтов Г. Генеральный конструктор / Г. Альтов // Знание — сила. — 1961. — № 10. — С. 51—53.
  • Альтов Г. Может ли машина мыслить? Науч.-фант. рассказы // Знание — сила. — 1961. — № 7. — С. 39—42.
  • Альтов Г. Полигон «Звёздная река»: Науч.-фантаст. рассказ / Г. Альтов // Янтарная комната: Сборник науч.-фантаст. повестей и рассказов. — Л.: Детгиз, 1961. — С. 20—37.
  • Альтов Г. «Богатырская симфония»: Науч.-фантаст. рассказ / Г. Альтов // Культура и жизнь. — 1962. — № 1. — С. 40—43; № 2. — С. 28—31.
  • Альтов Г. Второй рейс «Стремительной черепахи» / Г. Альтов // Юный моделист-конструктор: Альманах. — М., 1963. — С. 58—63.
  • Альтов Г. Баллада о звёздах. Научно-фантастическая повесть / Г. Альтов, В. Журавлёва // В мире фантастики и приключений. — Л.: Лениздат, 1963.
  • Альтов Г. Девять минут: Рассказ / Г. Альтов // Баку. — 1964. — 28 нояб.
  • Альтов Г. Машина открытий / Г. Альтов // Формула невозможного: Фантаст. рассказы, повесть и пьеса. — Баку: Гос. изд-во, 1964. — С. 131—145.
  • Альтов Г. Машина открытий: Рассказ / Г. Альтов // Баку. — 1964. — 4 июля.
  • Альтов Г. Антенна. Рассказ / Г. Альтов // Молодёжь Азербайджана. — Баку. — 1965. — 27 янв.
  • Альтов Г. Богатырская симфония. Полигон «Звёздная река». Икар и Дедал. Сверхновая Аретина. Огненный цветок / Г. Альтов // Библиотека фантастики и путешествий. Прил. к журн. «Сельская молодёжь». Т. 1. — М.: Мол. гвардия, 1965. — С. 315—375.
  • Альтов Г. Клиника «Сапсан». Рассказ // Альманах научной фантастики. Вып. 6. — М: Знание, 1967.
  • Альтов Г. Ослик и аксиома. Рассказ // Антология советской фантастики. — М.: Молодая гвардия, 1968.
  • Альтов Г. Богатырская симфония. Рассказ // Антология советской фантастики. — М.: Молодая гвардия, 1968.
  • Альтов Г. Икар и Дедал. Рассказ // Антология советской фантастики. — М.: Молодая гвардия, 1968.
  • Альтов Г. Опаляющий разум: Науч.-фантаст. рассказы / Г. Альтов. — М.: Дет. лит., 1968. — 208 с.
  • Альтов Г. Создан для бури: Науч.-фантаст. рассказы / Г. Альтов.  // Библиотека приключений и научной фантастики — М.: Дет. лит., 1970. — 288 с.
  • Альтов Г. Гадкие утята фантастики. Пятьдесят идей Александра Беляева. Эссе // Талисман. — Л.: Детская литература, 1973.
  • Альтов Г. Вектор фантазии. Статья // Фантастика 73—74. — М.: Молодая гвардия, 1975.
  • Альтов Г. Третье тысячелетие. Фрагмент романа // Нить в лабиринте. — Петрозаводск: Карелия, 1988.
  • Альтов Г. Летящие по Вселенной. Научно-фантастические рассказы / Г. Альтов, В. Журавлёва. — М.: АСТ, 2002. — 841 с

Примітки

  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #124355641 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  4. Что придумали евреи. Великие изобретения и открытия. (рос.)
  5. Павло Амнуель на сайті fantlab.ru [Архівовано 31 січня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. Рубин М.С. (15.10.2003). Сегодня в Петрозаводске состоится открытие Мемориальной доски автору ТРИЗ, писателю-фантасту Генриху Сауловичу Альтшуллеру (рос.). Пресс-служба Правительства РК. Архів оригіналу за 15 квітня 2013. Процитовано 15 квітня 2013.

Посилання

Read other articles:

Pohon karub%br>algarroboχαρουπιά, ξυλοκερατιάkeçiboynuzu Ilustrasi komponen pohon carob (Ceratonia siliqua). Klasifikasi ilmiah Kerajaan: Plantae (tanpa takson): Angiospermae (tanpa takson): Eudikotil (tanpa takson): Rosids Ordo: Fabales Famili: Fabaceae Genus: Ceratonia Spesies: C. siliqua Nama binomial Ceratonia siliquaL. Ceratonia siliqua, yang umumnya dikenal sebagai pohon karub, roti Santo Yohanes,[1] atau kacang belalang[2] (tidak sama dengan...

 

Keuskupan TucsonDioecesis TucsonensisDiócesis de TucsonKatolik LokasiNegaraAmerika SerikatProvinsi gerejawiSanta FeStatistikLuas42.707 sq mi (110.610 km2)Populasi- Total- Katolik(per 2010)1.689.676382,123 (22.6%)Paroki75InformasiDenominasiKatolik RomaRitusRitus RomaPendirian8 Mei 1897 (126 tahun lalu)KatedralKatedral Santo AgustinusPelindungSanto Agustinus dari HippoKepemimpinan kiniPausFransiskusUskupEdward WeisenburgerPetaSitus webdiocesetucson.org Keusku...

 

1649 religious tolerance act in the Maryland Colony Toleration ActPart of English Civil War and Protestant Revolution of MarylandA small broadside reprint of the Maryland Toleration ActDateApril 21, 1649LocationMaryland ColonyAlso known asAct Concerning ReligionParticipantsColonial Assembly of MarylandOutcomeRepealed in October 1654 The Maryland Toleration Act, also known as the Act Concerning Religion, the first law in North America requiring religious tolerance for Christians. It was passed...

Si ce bandeau n'est plus pertinent, retirez-le. Cliquez ici pour en savoir plus. Cet article ne cite pas suffisamment ses sources (septembre 2015). Si vous disposez d'ouvrages ou d'articles de référence ou si vous connaissez des sites web de qualité traitant du thème abordé ici, merci de compléter l'article en donnant les références utiles à sa vérifiabilité et en les liant à la section « Notes et références » En pratique : Quelles sources sont attendues ? ...

 

This article includes a list of general references, but it lacks sufficient corresponding inline citations. Please help to improve this article by introducing more precise citations. (September 2013) (Learn how and when to remove this template message)1960 Louisiana gubernatorial election ← 1956 April 19, 1960 1964 →   Candidate Jimmie Davis Francis Grevemberg Party Democratic Republican Popular vote 407,907 86,135 Percentage 81.52% 17.00% Parish resultsDavis:...

 

Koin Andriskos dengan tulisan ΒΑΣΙΛΕΩΣ ΦΙΛΙΠΠΟΥ (Raja Filipos). Andriskos (bahasa Yunani Kuno: Ἀνδρίσκος) adalah raja terakhir Makedonia yang berkuasa dari tahun 149-148 SM dengan nama Raja Filipos. Ia mengklaim sebagai anak dari Raja Perseus dari Makedonia yang sebelumnya dijatuhkan oleh Republik Romawi pada tahun 168 SM. Andriskos mencoba membebaskan Makedonia dari Romawi dan mengakibatkan Perang Makedonia Keempat, tetapi pada akhirnya upayanya dipatahkan oleh ...

Pay television channel Television channel DTXBroadcast areaPolandAlbaniaHungaryRomaniaCzech RepublicSlovakiaRussia and CISUkraineTurkeyMENANetworkWarner Bros. Discovery EMEAHeadquartersAmsterdam, NetherlandsProgrammingPicture formatHDTV 1080iSDTV 576iOwnershipOwnerWarner Bros. DiscoverySister channelsAnimal PlanetDiscovery ChannelDiscovery ScienceFood NetworkInvestigation DiscoveryTLCTravel ChannelHistoryLaunchedSeptember 17, 2013; 10 years ago (2013-09-17) (Poland)April...

 

Pierre-Jean Mariette Pierre-Jean Mariette (Parigi, 7 maggio 1694 – Parigi, 10 settembre 1774) è stato un incisore, collezionista d'arte, storico dell'arte e libraio francese. Indice 1 Biografia 2 Pubblicazioni 3 Bibliografia 4 Altri progetti 5 Collegamenti esterni Biografia Ritorno del vincitore del gioco del papegai di Pierre-Jean Mariette (XVIII secolo). Alla fine dei suoi studi al gesuita Collège de Clermont a Parigi nel 1717, il padre, Jean Mariette (1660-1742), lo mandò in giro affi...

 

American filmmaker For other people with similar names, see David Ayres (disambiguation). David AyerAyer at the 2017 San Diego Comic-ConBorn (1968-01-18) January 18, 1968 (age 56)Champaign, Illinois, U.S.OccupationsFilm directorfilm producerscreenwriterYears active2000–presentSpouse Mireya Ayer ​ ​(m. 2002; sep. 2017)​Children4Military careerAllegiance United StatesService/branch United States NavyYears of service1986�...

この記事は検証可能な参考文献や出典が全く示されていないか、不十分です。出典を追加して記事の信頼性向上にご協力ください。(このテンプレートの使い方)出典検索?: コルク – ニュース · 書籍 · スカラー · CiNii · J-STAGE · NDL · dlib.jp · ジャパンサーチ · TWL(2017年4月) コルクを打ち抜いて作った瓶の栓 コルク(木栓、�...

 

Gary Coleman nel 2005 Gary Wayne Coleman (Zion, 8 febbraio 1968 – Provo, 28 maggio 2010) è stato un attore statunitense. Fu celebre per il ruolo di Arnold Jackson nel telefilm Il mio amico Arnold (Diff'rent Strokes), andato in onda negli Stati Uniti dal 1978 al 1986. Indice 1 Biografia 1.1 Carriera cinematografica e televisiva 1.2 Collaborazioni musicali 1.3 Carriera politica 1.4 Matrimonio 1.5 Controversie 1.6 Morte 2 Filmografia parziale 3 Altre apparizioni 4 Doppiatori italiani 5 Ricono...

 

The House with the Golden WindowsIklan surat kabarSutradaraGeorge MelfordProduserJesse L. LaskySkenarioCharles SarverCeritaL. V. JeffersonPemeranWallace ReidCleo RidgelyBilly JacobsJames Neill Mabel Van BurenMarjorie DawSinematograferPercy HilburnPerusahaanproduksiJesse L. Lasky Feature Play CompanyDistributorParamount PicturesTanggal rilis 10 Agustus 1916 (1916-08-10) NegaraAmerika SerikatBahasaBisu (intertitel Inggris) The House with the Golden Windows adalah sebuah film drama bis...

Questa voce sull'argomento calciatori argentini è solo un abbozzo. Contribuisci a migliorarla secondo le convenzioni di Wikipedia. Segui i suggerimenti del progetto di riferimento. Alejandro Semenewicz Nazionalità  Argentina Calcio Ruolo Centrocampista Termine carriera 20 novembre 1982 CarrieraSquadre di club1 1968-1969 Dep. Morón51 (0)1970-1976 Independiente220 (4)1977-1979 Atlético Nacional126 (0)1980 Cipolletti11 (0)1980 Platense? (?)1981-1982 D...

 

Russisches Alphabetvor der Rechtschreibreformim Jahre 1918 Аа Бб Вв Гг Дд Ее Жж Зз Ии Іі Кк Лл Мм Нн Оо Пп Рр Сс Тт Уу Фф Хх Цц Чч Шш Щщ Ъъ Ыы Ьь Ѣѣ Ээ Юю Яя Ѳѳ Ѵѵ Ёё und Йй galten als Varianten von Ее und Ии. Im Jahre 1904 wurde von der Russischen Akademie der Wissenschaften eine Sonderkommission der Orthographie gegründet, die zur Hauptaufgabe hatte, die Phonologie und Orthographie der russischen Sprache in Eink...

 

Ritratto di Amedeo Avogadro Lorenzo Romano Amedeo Carlo Avogadro, conte di Quaregna e Cerreto (Torino, 9 agosto 1776 – Torino, 9 luglio 1856), è stato un fisico e chimico italiano. Disegno del busto di Amedeo Avogadro realizzato da Luigi Cauda e collocato nel loggiato del Rettorato dell'Università di Torino È famoso soprattutto per i suoi contributi alla teoria molecolare, culminata nella legge conosciuta come Legge di Avogadro secondo la quale volumi uguali di gas diversi alla stessa te...

  دوسلدورف (منطقة) دوسلدورف (منطقة)  خريطة الموقع سميت باسم دوسلدورف  تاريخ التأسيس 1815  تقسيم إداري البلد ألمانيا  [1] العاصمة دوسلدورف  التقسيم الأعلى شمال الراين-وستفاليا (23 أغسطس 1946–)  خصائص جغرافية إحداثيات 51°25′N 6°40′E / 51.42°N 6.67°E / 51.42; 6.67...

 

المجرة مسييه 81. مجرة حلزونية بتصميم عظيم هي نوع من المجرات الحزونية تكون فية الأذرع الحلزونية بارزة وواضحة المعالم، حيث تمتد بوضوح في جميع أنحاء المجرة وتتميز هذه الفئة من المجرات بعناقيد نجوم زرقاء لامعة وممرات غبار ملتوية معقدة. اعتبارا من عام 2002، يصنف ما يقرب من 10 في الم...

 

دوري الدرجة الأولى الروماني 1956 تفاصيل الموسم دوري الدرجة الأولى الروماني  النسخة 39  البلد رومانيا  التاريخ بداية:18 مارس 1956  نهاية:18 نوفمبر 1956  المنظم اتحاد رومانيا لكرة القدم  البطل نادي ستيوا بوخارست  الهابطون طمشوار 1933  [لغات أخرى]‏،  وجامعة ك�...

馬克西姆·米哈伊洛夫個人資料全名Maxim Mikhaylovich Mikhaylov出生 (1988-03-19) 1988年3月19日(36歲) 苏联 蘇俄列寧格勒州庫茲莫洛夫斯基[1]身高2.02米(6英尺8英寸)體重103公斤(227磅)扣球高度360 cm(140英寸)攔網高度340 cm(130英寸)排球資料位置副攻手(Opposite)目前俱樂部澤尼特喀山號碼18俱乐部生涯 年隊伍 2003–20102010–Yaroslavich Yaroslavl澤尼特喀山國家隊 2008–...

 

  此條目介紹的是法国历史上的一个省份。关于今天法国的同名省份,请见「滨海阿尔卑斯省」。 滨海阿尔卑斯省法語:Département des Alpes-Maritimes法国的旧省份1793年—1814年Franz Johann Joseph von Reilly于1805年左右所绘的滨海阿尔卑斯省地图首府尼斯歷史歷史 • 法兰西第一共和国吞并尼斯伯国 1月31日• 省份成立 1793年2月4日• 吞并摩纳哥 2月14日• 吞并�...