Альтернативне кантрі, альт-кантрі (англ.alternative country, alt-country) — музичний жанр, різновид кантрі. Довгий час застосовувався головним чином для того, щоб характеризувати музику кантрі з нетрадиційним звучанням, «альтернативним» до панівних у різні періоди напрямів. Так, хонкі-тонк у 1940-і став альтернативою пануючих у той час раннього кантрі (old-timey) та естрадного вестерн-свінгу, а у 1950-і «бейкерсфілдське звучання» (Bakersfield sound) вважалося першою альтернативою комерційно-орієнтованого нешвілл-саунду. Втім, пізніше почесне звання «головного противника попкантрі» перейшло до іншого напряму — аутло-кантрі (outlaw country).
До 1980 року на каліфорнійській кантрі-сцені відбулася справжня революція: аутло-кантрі та панк-рок тенденції поєдналися у творчості численних місцевих колективів. Домінуючі у 1980–1990-ті роки кантрі-рок і нешвілл-саунд отримали на Західному узбережжі гідних суперників: молодь воліла сирий звук з виділеною ритм-секцією та жорстким звучанням гітар у кращих традиціях хонки-тонка, рокабіллі, панк-року, альтернативного року і построку.
Характерною рисою нового напряму стало також використання в текстах соціальних і політичних мотивів, вестернової ковбойско-бандитської тематики, а ліричними героями, як і в аутло-кантрі, часто ставали аутсайдери та маргінали. Не обійшли увагою автори текстів і нарочито-похмурі «готичні» образи, а також біблійні мотиви.
Поповнювався альтернативний кантрі-рух двома шляхами. По-перше, багато виконавців естрадного кантрі відходили у творчості від встановлених продюсерами правил, прагнучи повернутися до бунтарського, волелюбного коріння кантрі, відродити сире звучання балад перших переселенців і ковбоїв. Їх стараннями виникли жанри «американа», «альт-кантрі-фолк», «інсургентський кантрі». По-друге, до кантрі-музики зверталися натхненні кантрі-роком і іншими «кореневими» американськими стилями музиканти альтернативного року і панк-року. Вони збагатили музику своїм «альт-кантрі-роком»,кантрі-панком і «ковбойським панком» (cowpunk).