Видова назва отримана цим алое через його красу, від зменшувального лат.bellus — гарний.[3]
Морфологічні ознаки
Безстебельна рослина з щільними розетками та довгим, тонким, соковитим листям 10-15 см завдовжки і 1 см завширшки, мармурово-коричневого і зеленого кольору, що стає бронзовим в зоні сильного світла. Листя вкрите білими плямами і воскоподібними горбками, по краях розташовані крихітні зубчики 1 мм завдовжки і на відстані 1 мм один від одного. Суцвіття слаборозгалужене до 60 см заввишки, складається з китиці ніжно рожевих і темно рожевих смугастих дзвоникоподібних квіток 13 мм завдовжки на кінці довгої ніжки.
Aloe bellatula дуже схоже з Aloe albiflora, але останнє має чисто-білі квіти.
Fritz, G. P. J. 1982. Miniature and smaller aloes of Madagascar. Aloe 19(3): 75-78. (англ.)
Glen, H. F. & D. S. Hardy. 1992. Aloe laeta. Fl. Pl. Africa 52(1): t. 2048. (англ.)
Reynolds, G. W. 1956. The identity of Aloe parvula Berger, with a new synonym, a new name, and a new species from Madagascar. J. S. African Bot. 22: 129—134. (англ.)
Reynolds, G. W. 1966. Aloes Trop. Afr. Madagasc. 537 pp. (англ.)
Reynolds, G. W. 1958. Les aloes de Madagascar. Naturaliste Malgache 10: 1-156. (англ.)
Verdoorn, I. C. 1964. Aloe bellatula. Fl. Pl. South Africa 36: pl. 1402. (англ.)
Huxley, A., ed. 1992. The new Royal Horticultural Society dictionary of gardening. (англ.)
Walters, S. M. et al., eds. 1986-. European garden flora. (англ.)