PROFILPELAJAR.COM

Алматинська область
каз. Almaty oblysy
	Герб Алматинської області
	Країна: Казахстан
Основні дані
Утворена:	10 березня 1932 року
Населення (2021):	1453778 осіб
Площа:	105100 км²
Густота населення:	13,83 осіб/км²
Телефонний код:	7-727—728
Поштові індекси:	040000
Населені пункти та округи
Адміністративний центр:	місто Конаєв
Кількість районів:	9
Кількість міських адміністрацій:	2
Влада
Голова області:	Султангазієв Марат Єлеусізович

Алмати́нська óбласть (каз. Almaty oblysy) — адміністративна одиниця на південному сході Казахстану. Адміністративний центр області — місто Конаєв.

Географія

Площа області складає 101,8 тис. км². Область межує на заході із Жамбильською, на півночі з Карагандинською, на сході із Жетисуською областями, на південному сході межує з Китаєм (Сіньцзян-Уйгурський автономний район), на півдні — з Киргизстаном (Іссик-Кульська та Чуйська області).

Територією області течуть річки Ілі з притоками Чарин, Шелек, Текес, Курти, а також Каратал із притокою Коксу, Аксу, Лепси, Аягуз, Кеген. Тут розташовані озера Алаколь, Балхаш, Сасикколь, Капчагайське водосховище.

Східну частину області займає хребет Джунгарський Алатау (4464 м), південну — Заілійський Алатау (4951 м), Кетмень та відроги Кунгей-Алатау; північну і західну частини — велика рівнина з нахилом до озер Балхаш, Сасикколь і Алаколь.

Корисні копалини, поширені на території області, — поліметалічні руди, буре вугілля, мармур, гіпс, кам'яна сіль, сульфат натрію.

Клімат різко континентальний, холодна зима (січень від −5 до −10°) та спекотне літо (липень від +24 до +27°). Опадів — 100—150 мм (на рівнині) і 700—800 мм (в горах) за рік, на вершинах гір — льодовики.

Ґрунти на рівнині — глинясті буроземи, сіроземи та солончаки, в долині річки Ілі — алювіально-лучні, в передгір'ях і на схилах гір — каштанові та чорноземовидні підзолистого типу. Велику площу займають піски Сари-Ішикотрау. Рослинність на рівнині напівпустельна і пустельна; переважають полиновокураєві угруповання, зарості саксаулу, навесні — ефемерні злаки й осоки; на узбережжі озера Балхаш та в долині Ілі — зарості очерету і тугайні ліси; в горах — з 600 м сухі ковилово-типчакові степи з 800—1500 м — луки, що переметаються з листяними лісами (серед них зарості диких яблунь); з 1500—1700 м хвойні ліси і субальпійські луки; вище 2800 м — альпійські луки.

Тваринний світ представлений такими видами: бурий ведмідь, марал, архар, сайгак, вовк, лисиця, заєць, дика свиня.

Історія

11 липня 1867 була утворена Семиріченська область Російської імперії. З червня 1918 року вона була перейменована в Алма-Атинську і увійшла до складу Туркестанської РФР. 1924 року на території області була утворена Джетисуйська губернія. 10 березня 1932 року була утворена Алма-Атинська область Казахської АСРР (у складі РСФРР), з 5 грудня 1936 року — у складі Казахської РСР. 16 березня 1944 року на північному сході області була виділена нова Талди-Курганська область. 6 червня 1959 року дві області були об'єднані в Алма-Атинську, але 23 грудня 1967 року — знову роз'єднані. З 1992 року назва області була транскрибована, 4 травня 1993 року і Талди-Курганська область перейменована на Талдикорганську. 22 квітня 1997 року до складу Алматинської області знову включена територія Талдикорганської області, а 22 вересня 2001 року центр області перенесено з міста Алмати до міста Талдикорган.

2 вересня 2019 року зі складу області була виключена територія площею 10,92 км² та передана до складу Жамбильської області^[3].

8 червня 2022 року зі складу області виділено Жетисуську область, адміністративний центр перенесено до Конаєва.^[4]

Господарство

Промисловість

Основні галузу промисловості, які отримали розвиток в області — машинобудування, металообробка, харчова, легка промисловість, промисловість будматеріалів. Серед підприємств енергетики — Капчагайська ГЕС та каскад Алматинських ГЕС.

Сільське господарство

У сільському господарстві поширене поливного землеробство, на полях вирощують пшеницю, ячмінь, кукурудзу, рис, цукровий буряк, тютюн, розвинене плодівництво і виноградництво. Тваринництво представлене вівчарством, скотарством, конярством, розвитку набуло птахівництво.

Транспорт

Територією Алматинської області 770 км тягнеться Казахська залізниця. По озеру Балхаш та по річці Ілі здійснюється судноплавство.

Адміністративний поділ


№	Район	Площа, км²	Населення, осіб (1989)	Населення, осіб (1999)	Населення, осіб (2009)	Населення, осіб (2021)	Центр	К-ть АО	К-ть НП
1	Балхаський район	37390,61	38772	30967	30037	29209	Баканас	15	28
2	Єнбекшиказахський район	8300,00	199118	202659	257506	278581	Єсік	26	79
3	Жамбильський район	19309,80	107313	105895	117599	163052	Узинагаш	24	61
4	Ілійський район	8026,98	95039	91986	134781	213064	Отеген-батира	9	22
5	Карасайський район	2047,50	100899	118775	184356	307870	Каскелен	9	44
6	Кегенський район	7102,98	43893	36664	36751	29003	Кеген	12	34
7	Райимбецький район	7119,37	51357	46429	43626	29941	Наринкол	11	20
8	Талгарський район	3532,74	117412	126213	160531	227344	Талгар	11	45
9	Уйгурський район	8700,00	58114	62981	60792	63598	Чунджа	14	25
10	Алатауська м.а.	880,00	26337	25246	31511	49145	Алатау	-	1
11	Конаєвська м.а.	3078,64	47634	43290	48213	62971	Конаєв	1	10

Найбільші населені пункти

Населені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб:


№	Населений пункт	Населення, осіб (1989)	Населення, осіб (1999)	Населення, осіб (2009)	Населення, осіб (2021)
1	Каскелен	30 870	37 221	58 418	79 482
2	Талгар	43 645	43 353	45 529	63 883
3	Конаєв	38 300	33 428	39 855	54 245
4	Алатау	26 337	25 246	31 511	49 145
5	Узинагаш	19 798	23 887	30 589	46 184
6	Єсік	26 955	31 254	34 355	41 018
7	Боралдай	21 014	18 999	28 142	35 863
8	Отеген-батира	16 663	17 301	20 163	31 675
9	Каргали	16 468	17 501	20 114	30 999
10	Жибек-жоли	7 226	8 923	15 163	30 134
11	Шелек	25 156	22 703	26 688	29 032
12	Шамалган	8 346	10 013	13 616	28 644
13	Байсерке	5 180	8 673	15 124	26 338
14	Чунджа	17 573	20 095	18 008	22 068
15	Туздибастау	7 723	9 182	12 577	21 693
16	Мухаметжана Туймебаєва	4 519	6 541	10 312	20 781
17	Кендала	2 002	2 816	8 474	16 878
18	Бесагаш	5 909	8 857	15 458	16 632
19	Іргелі	3 719	4 356	6 284	16 450
20	Аскар Токпанов	2 950	3 481	7 704	14 499
21	Тургень	9 624	9 741	12 116	13 828
22	Панфілово	7 721	7 402	9 575	13 428
23	Жапек-батира	3 548	4 616	7 238	12 470
24	Байтерек	5 483	5 844	9 679	10 996
25	Байкент	5 152	4 705	7 307	10 550
26	Байдібек-бі	7 452	7 001	9 802	10 444
27	Коксай	4 440	4 835	7 769	10 439