Сергій Сергійович Алексєєв
рос. Алексеев Сергей Сергеевич
Сергій Алексєєв (праворуч) на засіданні Ради щодо розвитку громадянського суспільства і правам людини 1 лютого 2011 року
Народився	28 липня 1924(1924-07-28)[1]  Орел, РСФРР, СРСР[2]
Помер	12 травня 2013(2013-05-12)[3][2] (88 років)  Санкт-Петербург, Росія[2]
Країна	СРСР→ Росія
Національність	росіянин
Діяльність	політик, адвокат, правник
Alma mater	Уральський державний юридичний університетd
Галузь	Правознавство, Цивільне право, Філософія права
Заклад	Q4201803?
Вчене звання	професор, член-кореспондент АН СРСР
Науковий ступінь	доктор юридичних наук[d]
Відомі учні	В.Б. Ісаков[ru], М. М. Тарасов
Аспіранти, докторанти	Vladimir Isakovd Valery Reutovd Q43426870?
Членство	Академія наук СРСР
Партія	КПРС
Війна	німецько-радянська війна
Військове звання	сержант
Відомий завдяки:	сучасний теоретик права, основоположник Уральської наукової школи цивільного права, один з авторів тексту чинної Конституції РФ.
Нагороди	Q126416225? (12 січня 2000)
Алексєєв Сергій Сергійович у Вікісховищі

Алексє́єв Сергій Сергійович (28 липня 1924, Орел — 12 травня 2013^[4], Санкт-Петербург) — російський правознавець, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент РАН (1991); член-кореспондент АН СРСР з 1987 р.

Іноземний член Національної академії правових наук України^[5].

Праці з загальної теорії права, з цивільного права. Лауреат Державної премії СРСР (1977). Заслужений діяч науки РРФСР. Перший лауреат вищої юридичної премії Росії «Юрист року» (2009). Творець і перший директор Інституту філософії та права УрВ РАН^[ru].

С. С. Алексєєв нагороджений орденами «Знак Пошани», Вітчизняної війни, «За заслуги перед Вітчизною III ступеня», медалями, а також Демидівською премією^ru[en].

Вважається — поряд з А. О. Собчаком і С.М. Шахраєм^[ru] — одним із трьох безпосередніх основних авторів тексту чинної Конституції Російської Федерації.^[6]

Учасник Німецько-радянської війни. Воював на Волховському, Ленінградському, Карельському фронтах, в Заполяр'ї.

Закінчив Свердловський юридичний інститут^{Уральська державна юридична академія[ru]}, аспірантуру цього інституту. У 1952 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Акцептна форма розрахунків між соціалістичними організаціями за радянським цивільним правом». З того ж року асистент, а потім старший викладач. З 1954 р. — доцент кафедри цивільного права Свердловського юридичного інституту. 1960 року захистив докторську дисертацію за темою «Предмет радянського соціалістичного цивільного права». У 1961–1988 роках — завідувач кафедри теорії держави і права Свердловського юридичного інституту. В 1962 році присвоєно звання професора. В 1988–1995 рр. — директор Інституту філософії та права Уральського відділення АН СРСР (згодом — РАН), один із творців цієї наукової установи.

С. С. Алексєєв — основоположник уральської наукової школи цивільного права, однієї з найавторитетніших у Росії; автор понад 400 друкованих праць, у тому числі понад 40 книг. Уже в його ранніх цивілістичних роботах поряд із конкретними рекомендаціями щодо вдосконалення договірних зв'язків та цивільного законодавства простежується постановка загальних проблем теорії права. В наступні роки С. С. Алексєєв видав фундаментальні монографії, підручники й численні статті з теорії права та держави, завоювавши загальне визнання як видатний теоретик права.

З жовтня — листопада 1991 р. головним напрямком діяльності для С. С. Алексєєва стала організація дослідницького центру приватного права. Такий центр був організований на базі Комітету конституційного нагляду СРСР^[ru] розпорядженням М. С. Горбачова, а в липні 1992 р. указом Б. М. Єльцина перетворений на Дослідницький центр приватного права при Президентові РФ. У 1991–1995 рр. Алексеєв був головою Ради Дослідницького центру приватного права.

Починаючи з середини 1990-х років С. С. Алексєєв був науковим керівником федеральної програми «Відновлення та розвиток приватного права в Росії».

С. С. Алексєєв був почесним професором Уральської державної юридичної академії^[ru], почесним доктором (honoris causa) Університету Париж XII Валь-де-Марн (2000), головою Наукової ради Інституту приватного права в Єкатеринбурзі, заступником голови Ради Дослідницького центру приватного права, головою Вченої ради Уральського відділення Російської школи приватного права.

Наприкінці 1991 р. став членом робочої групи Російського руху демократичних реформ з підготовки проекту Конституції Росії, що отримав в пресі назву Альтернативного проекту. Ці напрацювання почасти були використані в 1993 р., коли С. С. Алексєєва було залучено до роботи над «президентським» проектом Конституції РФ. Слід зазначити, що у своїй праці «Уроки: Тяжкий шлях Росії до права» (рос. Уроки: Тяжкий путь России к праву) та ін. С. С. Алексєєв висловлювався про цей період з деякою часткою гіркоти, оскільки ключові ідеї Альтернативного проекту в остаточному проекті Конституції РФ не були реалізовані.

1993 року він призначається членом Президентської ради, а потім і Комісії з прав людини при Президентові Росії. Проте, за два роки вийшов з їх складу у зв'язку з початком активних бойових дій у Чечні.

Саме з ініціативи та за підтримки Алексєєва на початку 1990-х були прийняті рішення про скасування прописки і про юридичну нікчемність «таємних» актів.

Повернувшись до Єкатеринбурга, Алексєєв присвятив себе науковій і популяризаторській роботі, очоливши Інститут приватного права і створивши ряд навчальних посібників для студентів і школярів.

• Гражданское право в период развернутого строительства коммунизма / Алексеев С. С. — М.: Госюриздат, 1962. — 283 c.
• Проблемы теории права: Курс лекций в двух томах. — Свердловск, 1972—1973.
  • Т. 1. Основные вопросы общей теории социалистического права / Науч. ред. Р. К. Русинов; Отв. за вып. В. М. Семенов; Министерство высшего и среднего специального образования РСФСР. Свердловский юридический институт. — Свердловск, 1972. — 396 с.
  • Т. 2. Нормативные юридические акты; Применение права; Юридическая наука / С. С. Алексеев; Науч. ред. Р. К. Русинов; Отв. за вып. В. М. Семенов; Министерство высшего и среднего специального образования РСФСР. Свердловский юридический институт. — Свердловск, 1973. — 402 с.
• Правовое государство — судьба социализма: Науч.-публицист. очерк / С. С. Алексеев. — М.: Юрид. лит., 1988. — 174 с. ISBN 5-7260-0176-1
• Теория права / Алексеев С. С. — М., 1993; 1994; 1995
• Уроки: Тяжкий путь России к праву / Алексеев С. С. — М.: Юрист, 1997. — 326 с. ISBN 5-7975-0012-4
• Самое святое, что есть у Бога на земле. Иммануил Кант и проблемы права в современную эпоху / Алексеев С. С. — М.: Инфра-М, 1998. — 410 с. ISBN 5-89123-265-0
• Философия права: История и современность, проблемы, тенденции, перспективы / Алексеев С. С. — М.: Норма, 1999. — 329 с. ISBN 5-89123-149-2
• Право на пороге нового тысячелетия: некоторые тенденции мирового правового развития — надежда и драма современной эпохи / Алексеев С. С. — М.: Статут, 2000. — 256 с. ISBN 5-8354-0045-4
• Восхождение к праву: Поиски и решения / Алексеев С. С. — М.: Норма, 2001. — 748 с. ISBN 5-89123-536-6
• Право собственности. Проблемы теории / Алексеев С. С. — М.: Норма, 2007. — 240 с. ISBN 978-5-468-00057-1
• Собрание сочинений: в 10 т. / С. С. Алексеев. — М.: Статут, 2010.

• Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня (7 липня 2003) — «за великий унесок у розвиток цивільного законодавства та багаторічну наукову діяльність»^[7]
• Орден Дружби народів (26 липня 1994) — «за активну участь у становленні російської державності, великий внесок у розвиток юридичної науки та підготовку висококваліфікованих кадрів юристів»^[8]
• Орден Вітчизняної війни II ступеня (6 квітня 1985) — «за хоробрість, стійкість і мужність, проявлені в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками, і на відзначення 40-річчя перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років»
• Орден «Знак Пошани»
• Заслужений діяч науки РРФСР (1974)
• Державна премія СРСР (1977) — «за цикл робіт з проблем теорії права»
• Почесний громадянин Свердловської області (2009)
• Почесна грамота Законодавчих Зборів Свердловської області (22 вересня 2004)^[9]
• Почесний професор Уральської державної юридичної академії (1999)
• Орден «Данакер»^{Орден «Данакер»[ru]} (Киргизстан, 27 липня 2004)^[10]
• Демидівська премія^ru[en] (2010) — «за видатний унесок у створення правових основ сучасної Росії»^[11]

• Почесна грамота Президента Російської Федерації (12 грудня 2008) — «за активну участь у підготовці проекту Конституції Російської Федерації і великий унесок у розвиток демократичних основ Російської Федерації»^[12]
• Подяка Президента Російської Федерації (24 липня 2009) — «за великий унесок у розвиток вітчизняної правової науки, підготовку юридичних кадрів та вдосконалення законодавства Російської Федерації»^[13]

• Біографія С. С. Алексєєва [Архівовано 12 травня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
• Список наукових публікацій С. С. Алексєєва [Архівовано 12 травня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
• Ювілей Сергія Сергійовича Алексєєва [Архівовано 20 вересня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
• Зібрання творів у форматі .pdf(рос.)
• Сергей Алексеев: «Я делал все возможное для торжества права в российском обществе» / Российское право: образование, практика, наука. — 2004. — № 1 (1) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)