Азійські ігри

Азійські ігри
Азійські ігри
Перші змагання 1951
Періодичність 4 роки
Останні змагання Азійські ігри 2022
Лідер Олімпійська рада Азії[1]
Сайт

Азійські ігри або Азіада[2] — багатовидові міжнародні спортивні змагання, що проводяться кожні чотири роки між спортсменами країн Азії. Ігри проводяться Азійською олімпійською радою під наглядом Міжнародного олімпійського комітету[3][4].

Історія

Перші Азійські ігри були проведені в 1951 році в Делі (який знову прийняв ігри в 1982 році). Ігри 2006 року пройшли у Досі. А шістнадцяті ігри 2010 року, проведені в Ґуанчжоу (Китай), відбулися 12-27 листопада.

Участь

Спортсмени від кожної країни відбираються національними олімпійськими комітетами. Як і на Олімпійських іграх, церемонії нагородження супроводжуються демонстрацією національного прапора і гімну країни спортсмена-переможця, а за підсумками ігор відбувається порівняння між країнами. Хоча на іграх переважно представлені визнані незалежні країни, у них також беруть участь декілька залежних територій та, за особливим статусом, Китайська Республіка (бере участь як «Китайський Тайпей»).

В 2023 році, як повідомило видання The Indian Express, з посиланням на Міжнародний олімпійський комітет та Олімпійський комітет Азії, російських і білоруських спортсменів до участі в «Азійських іграх-2023» — не допустили[5][6].

Перелік Ігор

Перші Азійські ігри.
Марка Японії, присвячена ІІІ Азійським іграм 1958 року
Міста-господарі Азійських ігор
Номер Рік Місто-господар Країна Відкрив Посада Дата початку Дата закінчення Країн-учасниць Спортсменів Видів спорту Подій Найкраща команда Прим.
I 1951 Нью-Делі Індія Індія Раджендра Прасад Президент 4 березня 11 березня 11 489 6 57  Японія (JPN) [7]
II 1954 Маніла Філіппіни Філіппіни Рамон Магсайсай Президент 1 травня 9 травня 18 970 8 76  Японія (JPN) [8]
III 1958 Токіо Японія Японія Хірохі́то Імператор 24 травня 1 червня 16 1,820 13 97  Японія (JPN) [9]
IV 1962 Джакарта Індонезія Індонезія Сукарно Президент 24 серпня 4 вересня 12 1,460 13 88  Японія (JPN) [10]
V 1966 Бангкок Таїланд Таїланд Пуміпон Адульядет Король 9 грудня 20 грудня 16 1,945 14 143  Японія (JPN) [11]
VI 1970 Бангкок Таїланд Таїланд Пуміпон Адульядет Король 9 грудня 20 грудня 16 2,400 13 135  Японія (JPN) [12]
VII 1974 Тегеран Іран Іран Мохаммед Реза Пахлаві Шах 1 вересня 16 вересня 19 3,010 16 202  Японія (JPN) [13]
VIII 1978 Бангкок Таїланд Таїланд Пуміпон Адульядет Король 9 грудня 20 грудня 19 3,842 19 201  Японія (JPN) [14]
IX 1982 Нью-Делі Індія Індія Заїл Сінґх Президент 19 листопада 4 грудня 23 3,411 21 147  Китай (CHN) [15]
X 1986 Сеул Південна Корея Південна Корея Чон Ду Хван Президент 20 вересня 5 жовтня 22 4,839 25 270  Китай (CHN) [16]
XI 1990 Пекін КНР КНР Ян Шанкунь Президент 22 вересня 7 жовтня 36 6,122 27 310  Китай (CHN) [17]
XII 1994 Хіросіма Японія Японія Акіхіто Імператор 2 жовтня 16 жовтня 42 6,828 34 338  Китай (CHN) [18]
XIII 1998 Бангкок Таїланд Таїланд Пуміпон Адульядет Король 6 грудня 20 грудня 41 6,554 36 377  Китай (CHN) [19]
XIV 2002 Пусан Південна Корея Південна Корея Кім Де Чжун Президент 29 вересня 14 жовтня 44 7,711 38 419  Китай (CHN) [20]
XV 2006 Доха Катар Катар Хамад бін Халіфа Аль Тані Емір 1 грудня 15 грудня 45 9,520 39 424  Китай (CHN) [21]
XVI 2010 Гуанчжоу КНР КНР Вень Цзябао Прем'єр Держради 12 листопада 27 листопада 45 9,704 42 476  Китай (CHN) [22]
XVII 2014 Інчхон Південна Корея Південна Корея Пак Кин Хє Президент 19 вересня 4 жовтня 45 9,501 36 439  Китай (CHN) [23]
XVIII 2018 Джакарта-Палембанг Індонезія Індонезія Джоко Відодо Президент 18 серпня 2 вересня 45 11,300 46 465  Китай (CHN) [24]
XIX 2023[25] Ханчжоу КНР КНР 23 вересня 8 жовтня 45 11,935 40 481  Китай (CHN) [26]
XX 2026 Нагоя Японія Японія 19 вересня 4 жовтня Майбутня подія
XXI 2030 Майбутня подія

Див. також

Примітки

  1. ↑ OCA History. OCA. Архів оригіналу за 22 травня 2011. Процитовано 14 серпня 2010.
  2. ↑ China's Great Leap: The Beijing Games and Olympian Human Rights Challenges. Seven Stories. 4 січня 2011. ISBN 9781583228432.
  3. ↑ Asian Games Taps Three-Time Olympic Sportscaster For New Sports Radio Talk Show. Sports Biz Asia. 8 лютого 2010. Архів оригіналу за 27 листопада 2010. Процитовано 8 вересня 2010.
  4. ↑ Fully renovated basketball arena ready for Asian Games. Sports City. 22 липня 2009. Архів оригіналу за 13 червня 2010. Процитовано 8 вересня 2010.
  5. ↑ Athletes from Russia will not compete at Hangzhou Asian Games, International Olympic Committee decides. // Written by Mihir Vasavda. Mumbai. Updated: September 1, 2023 21:22 IST
  6. ↑ Росіянам і білорусам закрили лазівку на Олімпіаду-2024 – агресорам не дозволили змагатися на Азійських іграх. // Автор: Марічка Кулачковська. 01.09.2023, 20:51
  7. ↑ 1st AG New Delhi 1951. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 липня 2010. [Архівовано 2018-09-11 у Wayback Machine.]
  8. ↑ 2nd AG Manila 1954. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 липня 2010.
  9. ↑ 3rd AG Tokyo 1958. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 липня 2010.
  10. ↑ 4th AG Jakarta 1962. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 липня 2010.
  11. ↑ 5th AG Bangkok 1966. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 липня 2010. [Архівовано 2018-09-11 у Wayback Machine.]
  12. ↑ 6th AG Bangkok 1970. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 липня 2010. [Архівовано 2018-09-11 у Wayback Machine.]
  13. ↑ 7th AG Tehran 1974. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 липня 2010. [Архівовано 2018-09-11 у Wayback Machine.]
  14. ↑ 8th AG Bangkok 1978. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 липня 2010.
  15. ↑ 9th AG New Delhi 1982. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 липня 2010. [Архівовано 2018-09-11 у Wayback Machine.]
  16. ↑ 10th AG Seoul 1986. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 липня 2010.
  17. ↑ 11th AG Beijing 1990. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 липня 2010.
  18. ↑ 12th AG Hiroshima 1994. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 липня 2010.
  19. ↑ 13th AG Bangkok 1998. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 липня 2010.
  20. ↑ 14th AG Busan 2002. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 29 вересня 2002.
  21. ↑ 15th AG Doha 2006. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 1 грудня 2006.
  22. ↑ 16th AG Guangzhou 2010. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 листопада 2010.
  23. ↑ 17th AG Incheon 2014. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 19 вересня 2014. [Архівовано 2018-09-11 у Wayback Machine.]
  24. ↑ 18th AG Jakarta-Palembang 2018. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 20 вересня 2014.
  25. ↑ Перенесення через пандемію COVID-19
  26. ↑ 19th AG Hangzhou 2022. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 16 вересня 2015. [Архівовано 2018-09-11 у Wayback Machine.]

Посилання

Спорт Це незавершена стаття про спорт.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.