PROFILPELAJAR.COM

Аджимушкайські каменярні
Аджимушкайські каменярні
	45°22′51″ пн. ш. 36°31′24″ сх. д. / 45.38096944° пн. ш. 36.52344722° сх. д.
Тип	пам'ятка і меморіальний комплекс
Статус спадщини	Державний реєстр нерухомих пам'яток України і об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd
Країна	Україна
	Аджимушкайські каменярні (Україна)
	Аджимушкайські каменярні у Вікісховищі

Аджимушка́йські каменя́рні (катакомби) — штучні печери в районі селища Аджи-Мушкай^[1] (сучасна Керч, АР Крим). Складаються із Малих і Великих або ж Центральних каменярень, що виникли в результаті розробок протягом багатьох століть каменю-черепашника.

Під час Німецько-радянської війни в листопаді—грудні 1941 року Малі каменоломні стали місцем базування партизанського загону. Від 15 травня до 31 жовтня 1942 у Великих і Малих каменоломнях тримали оборону проти гітлерівських вояків частини Кримського фронту, які не встигли евакуюватися на Таманський півострів під час проведення Керченсько-Феодосійської десантної операції року — близько 15 тисяч людей. Оборона тривала 170 днів. У жовтні—листопаді 1943 в каменоломнях був розташований партизанський загін під командуванням П. Шерстюка.

У 1982 році було споруджено меморіальний комплекс «Героям Аджимушкая», до складу якого входить підземний Музей оборони (1966) і комплекс пам'яток на поверхні. Автори — скульптори Є. Горбань, Б. Клімушко, архітектори — С. Миргородський, В. Сенцов.

Галерея

Архітектурна композиція біля входу в музей
Стіни каменярні
В музеї
Експонати

Примітки

↑ з 1948 село Партизани, нині в межах міста Керчі

Література

В катакомбах Аджимушкая: Документы. Воспоминания. Статьи. Симферополь, 1982
Абрамов В. В. Героическая оборона аджимушкайских каменоломен. М., 1983
Ефремов Н. А. Солдаты подземелья. Ташкент, 1983
Князев Г. Н., Проценко И. С. Доблесть бессмертна: О подвиге защитников Аджимушкая. М., 1987
Щербак С. М. Легендарный Аджимушкай. Симферополь, 1989.