PROFILPELAJAR.COM

Агренєв-Слов'янський Дмитро Олександрович
Агренєв-Слов'янський Дмитро Олександрович
Основна інформація
Дата народження	7 (19) грудня 1836, 1834 або 1833
Місце народження	Москва, Російська імперія
Дата смерті	10 (23) липня 1908 або 11 (24) червня 1908
Місце смерті	Русе, Болгарія
Поховання	Полікурівський меморіал
Громадянство	Російська імперія
Професії	хоровий диригент, співак, народний співак
Освіта	Друга московська гімназіяd і Імператорський Московський університетd
Вчителі	Федеріко Річчіd і Генріх Панофка
Співацький голос	тенор
Інструменти	вокал[d]
У шлюбі з	Olga Agreneva-Slavianskad
Діти	Kirill Dmitrievič Agrenev-Slavânskijd, Margarita Agreneva-Slavyanskayad і Q125464733?

Дмитро Олександрович Агре́нєв-Слов'я́нський (справжнє прізвище — Агренєв; рос. Дмитрий Александрович Агренев-Славянский; нар. 19 грудня 1836, Москва — пом. 23 липня 1908, Рущук) — російський співак (тенор), хоровий диригент, фольклорист. Чоловік етнографа і фольклористки Ольги Агренєвої-Слов'янської.

Біографія

Народився 7 [19] грудня 1836(18361219) року (за іншими даними 1834 року) в місті Москві (тепер Росія). Закінчив Другу московську гімназію та Московський університет. Вокальну освіту здобував у в чеського хормейстера Рудольфа Славека у Москві, у Федеріко Річчі у Санкт-Петербурзі, у П. Романі у Мілані, Дж. Аларі, Генріха Панофки і К. Бонольді в Парижі.

Дебютував як співак в симфонічних зборах Петербурзького відділення Російського музичного товариства. Був солістом Маріїнського театру в Санкт-Петербурзі, де, зокрема, успішно виконував партію Торопки в опері Олексія Верстовського «Аскольдова могила». Також відомий як камерний співак. В його репертуарі були арії з опер, романси Михайла Глінки, російські і українські народні пісні. Вперше виконав на концертній естраді билини і голосіння.

У 1858 році вперше гаспролював з концертами по півдню Російської імперії. 1862 року почав збирати український, російський та білоруський музикальний фольклор. Записував і обробляв героїчні билини, балади, обрядові пісні.

З 1862 виступав на оперних сценах Росії, Італії, Франції; у 1865 році гастролював у Німеччині. 1867 на одному з його концертів у Празі Микола Лисенко дебютував як піаніст. Того ж року організував у Празі чоловічий вокальний октет «Товариство слов'янських співаків», а повернувшись до Росії, заснував у 1868 році «Слов'янську капелу» (спочатку — 25, згодом — до 60 осіб, під час гастролей — до 150), з якою гастролював у Києві, Харкові, Одесі, Чернівцях, у 1882, 1884 і 1890 роках — в Болгарії, Чехії, Словаччині, Сербії, а також у Великій Британії, Франції, Швейцарії, у 1869 році містами США, протягом 1870—1890 років — у країнах Азії та Африки. Капела виконувала твори Дмитра Бортнянського, Максима Березовського, Артема Веделя, Петра Турчанинова, Гаврила Ломакіна, зразки київського розспіву. У репертуарі капелли були і народні пісні, зокрема «Ой зіронька зійшла» в обробці Агренєва. Виступи капели носили театралізований характер (стилізовані боярські костюми, декорації у вигляді боярської хоромині).

Ініціював спорудження власним коштом «Слов'янського дому» в Києві, який мав стати центром слов'янської музичної культури (передбачалося створити безплатну музичну школу і школу співу, слов'яно-руську народну бібліотеку, архів народної творчості та концертний зал) і в майбутньому перерости в Русько-слов'янську консерваторію. Проте цю ініціативу київська влада не підтримала і проект не був реалізований.

Автор книги «Русские песни и песни южных и западных славян, собранные Д. А. Славянским», виданої у Москві у 1879 році та спогадів, опублікованих у газеті «Киевское слово» у 1887 році (№ 11–13).

Помер 10 [23] липня 1908 року у місті Рущуку під час гастрольної поїздки капели по Болгарії. Похований у Ялті.