Автомобільна промисловість у Білорусі

Автомобільна промисловість Білорусі — галузь економіки Білорусі.

МАЗ — найбільший виробник авто у Білорусі

За радянських часів Білоруська РСР була третьою республікою з річним показником виробництва понад 40,000 автомобілів. З того часу Білорусь спеціалізується на випуску вантажівок, тягачів власної розробки, а також автобусів, тролейбусів та трамваїв розроблених в пострадянський час. Автозаводи в Білорусі включають: МАЗ, БелАЗ, МЗКТ, МоАЗ, Неман, Unison та BelGee.

Автомобільна промисловість у Білорусі зародилася в 1944 році із заснуванням автоскладального заводу в Мінську, який складав з ленд-лізівських машинокомплектів вантажні автомобілі Ford, GMC, Chevrolet, Mack та інші. Незабаром на його базі був заснований Мінський автомобільний завод (МАЗ). Завдяки обладнанню, отриманому за репараціями з Німеччини [1][2] і по лінії UNRRA, був побудований завод з повним циклом виробництва, на який було передано виробництво автомобілів з Ярославського автомобільного заводу (ЯАЗ). Незабаром завод почав самостійно розробляти вантажні автомобілі, в тому числі спеціалізовані. БССР в складі СРСР спеціалізувалася на випуску вантажних автомобілів, в тому числі великої вантажопідйомності. Виробництво великовантажних самоскидів було передано на Білоруський автомобільний завод (БелАЗ) в Жодіно, а випуск важкої техніки подвійного призначення — на Мінський завод колісних тягачів (МЗКТ). У 1990 році на підприємствах БССР було випущено 42 тисячі вантажних автомобілів.

Зі здобуттям незалежності у 1991 році з'явилося і виробництво легкових автомобілів. У 2016 році у Білорусі було складено 10,360 легкових автомобілів[3].

Історія

До 1991 року

Могилівський автомобільний завод ім. Кірова почав роботу в 1935 році як авторемонтний завод. У 1939-1941 роках велося будівництво авіамоторного заводу, потім підприємство переобладнано в локомобільний завод, а на випуску будівельно-дорожньої техніки спеціалізується з 1958 року. Випускав автотягачі, самохідні скрепери, підземні самоскиди[4]..

БелАЗ-540

Будівництво поблизу міста Жодіно під Мінськом заводу торф'яного машинобудування почалося в 1947 році. У 1958 році в Жодіно передали з Мінського автозаводу виробництво 25-тонних самоскидів МАЗ-525. Згодом, підприємство було перейменоване в Білоруський автомобільний завод. Перша самостійно розроблена ним модель — 27-тонний БелАЗ-540 — з'явилася в 1961 році. До 1986 року завод міг випускати до 6,000 одиниць такої техніки на рік, що становило половину їх світового виробництва.

МАЗ-5551

Мінський автомобільний завод був заснований в 1944 році як автоскладальне підприємство.

З 1944 по 1946 роки в Мінську почалася підготовка до автоскладального виробництва, яке займалося складанням важких американських вантажівок Ford, Chevrolet, GMC, Studebaker, Mack з вузлів і деталей, що поставлялися по ленд-лізу в СРСР.

А з 1946 по 1949 роки автоскладальний завод припинив випуск вантажівок іноземних моделей і розпочав підготовку до виробництва автомобілів сімейства МАЗ-200.

Базовою моделлю став ЯАЗ-200, виготовлення якого передали до Мінська з Ярославля, де після цього ще деякий час випускалися тривісні ЯАЗ-210, які надалі перетворилися в КрАЗи. Сам же Ярославський завод зберіг виробництво силових установок — двотактних дизелів ЯАЗ-204 для МАЗів та ЯАЗ-206 для КрАЗів. Восени 1947 п'ять перших білоруських вантажівок-самоскидів МАЗ-205 виїхали з воріт нового автоскладального виробництва і пройшли у святковій колоні на Жовтневій демонстрації.

Сідельний тягач 8×8 МЗКТ-7401

25 липня 1954 постановою Ради Міністрів СРСР на Мінському автомобільному заводі було створено спеціальне конструкторське бюро з розробки багатовісних автомобілів високої прохідності для потреб Міністерства оборони країни.

У 1991 році на базі виробництва колісної техніки спеціального призначення МАЗа — РК «Тополь-М», ЗРК «Печора», С-300 був створений Мінський завод колісних тягачів.

У 1973 році було створено Мінський ремонтний трамвайно-тролейбусний завод (скорочено — МРТТЗ) (Белкоммунмаш). Зі здобуттям незалежності гостро постала проблема забезпечення міст Білорусі новим електричним пасажирським транспортом (тролейбусні системи існували в семи містах, трамвайні — в чотирьох). У 1993 році Мінський ремонтний трамвайно-тролейбусний завод почав готуватися до випуску електротранспорту. Виробництво тролейбусів АКСМ-100 почалося в 1994 році, трамваїв АКСМ-1М — у 2000 році, електробусів АКСМ-Е433 — у 2016 році. Згодом модельний ряд значно збільшився. В даний час на базі підприємства створено холдинг «Белкоммунмаш».

Сучасний стан

Після 1991 року

Неман-52012
Geely Emgrand EC7

ВАТ «Амкодор» створено в 1991 році на базі мінського заводу «Ударник» і спеціалізується на випуску дорожньо-будівельної та спеціальної техніки.

У 1992 році в рамках програми конверсії почалося виробництво ліцензійної копії автобусів ЛіАЗ-5256 на ППВП «Дослідний завод "Неман"» (місто Ліда Гродненської області). Згодом були розроблені і запущені в серійне виробництво автобуси Неман-52012 та інші моделі. У 2014 році завод став філією МЗКТ, нова юридична назва — філія «Автоскладальний завод "Неман"» ВАТ "Мінський завод колісних тягачів".

В середині 1990-х років було засновано спільне підприємство з компанією Ford — «Форд-Юніон» (зараз — СП ЗАТ «Юнисон»). У селі Обчак Мінського району був побудований корпус для зборки автомобілів. Після припинення співпраці з Ford в 2000 році, підприємство займалося складанням автомобілів FS Lublin і IKCO Samand. У 2014 році компанія підписала угоди з General Motors і PSA Peugeot Citroën, після чого почалася збірка кількох моделей Peugeot, Citroën, Cadillac XT5, Cadillac Escalade, Chevrolet Tahoe.

У січні 2019 року ФАС Росії схвалила придбання афілійованою компанією ТОВ «Юнісон Авто Рус» активів «Дженерал Моторз Авто» в селищі Шушари біля Санкт-Петербурга.

В середині 2000-х років Гомельський авторемонтний завод (ГАРЗ) зайнявся складанням автобусів малого класу і вантажних автомобілів на шасі Isuzu. Автобуси продавалися під торговою маркою «Радзіміч» (за назвою слов'янського літописного племінного об'єднання IX-XII століть радимичів, що населяли в тому числі схід Гомельської області). Згодом почався випуск приміських автобусів. Спочатку завод закуповував велику частину комплектуючих у українського ВАТ «Черкаський автобус» («Богдан») і заводу Isuzu, але потім приступив до поступового заміщення іноземних комплектуючих. Зокрема, на вантажні автомобілі, що складаються з комплектів Isuzu, встановлювалися двигуниМінського моторного заводу ; для автобусів в Білорусі виготовлялися кузови, пневматичні системи, електрика, внутрішнє оздоблення. У 2006-2012 роках завод випустив приблизно 1,600 автобусів «Радзіміч», в 2013 році освоїв випуск автобуса А432 на метані. У 2014 році завод визнаний банкрутом.

У 2011 році було підписано угоду про створення СЗАТ «Белджі» з китайською компанією Geely (51% акцій спільного підприємства належить ВАТ «БелАЗ»), в рамках якого почалося будівництво автоскладального заводу біля автодороги P53, між містами Жодіно і Борисов Мінської області; проектна потужність заводу — 60 тис. автомобілів на рік. Завод був офіційно відкритий в листопаді 2017 року; передбачається, що в 2018 році локалізація виробництва повинна скласти 52%.

Виробники

МАЗ-182
МАЗ-281
  • МАЗ (Мінський автомобільний завод)
  • БелАЗ (Білоруський автомобільний завод)
    • МоАЗ (Могилівський автомобільний завод)
  • БелКомунМаш
  • МЗКТ (Мінський завод колісних тягачів)
  • ГАРЗ (Гомельський авторемонтний завод)
  • Юнісон / Unison / раніше - Ford Union
  • БелДжи / BelGee
  • Амкодор
  • Брестмаш випускає мікроавтобус МАЗ-281, що складається з машинокомплектів компанії JAC Motors
  • Могілівтрансмаш випускає МАЗ-182 (копію китайського мікроавтобуса King Long Hiase)
  • 140-ий ремонтний завод у місті Борисов невеликими партіями випускає всюдиходи

Загальний обсяг виробництва за роками

Див. також: Список країн за виробництвом автотранспортних засобів
Автоскладальний завод BelGee
Автоскладальний завод Unison
Мінський Завод Колісних Тягачів
БелКомунМаш
Виробництво вантажних автомобілів в БССР і Республіці Білорусь, шт[5][6][7]:
Рік Обсяг виробництва
1950 2,400
1960 18,700
1970 29,800
1980 40,100
2000 19,324
2005 26,995
2010 15,249
2011 24,343
2012 25,425
2013 22,926
2014 22,990
2015 15,033
2016 16,864
2017 13,428
2018 23,261[8]
2019 30,485[9]
2020 31,274[10]

Див. також

Примітки

  1. ↑ Абрамчык К. Б. Рэпарацыі з Германіі ў БССР у 1945–1948 гг. // Білоруська державність: витоки, становлення, розвиток (IX-XXI ст.). Матеріали Республіканської науково-теоретичної конференції (Мінськ 29 червня 2017 р.). — Мн.: РІВШ, 2017. — С. 86.
  2. ↑ Хранителі традицій. Архів оригіналу за 2 жовтня 2020. Процитовано 11 травня 2020.
  3. ↑ Промисловість Республіки Білорусь. Статистичний збірник. — Мн.: Національний статистичний комітет Республіки Білорусь, 2017. — С. 143.
  4. ↑ Про підприємство. Архів оригіналу за 3 травня 2020. Процитовано 15 травня 2020. [Архівовано 2020-05-03 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Республіка Білорусь. Енциклопедія. — Т. 1. — Мн.: Білоруська Енциклопедія, 2005. - С. 519.
  6. ↑ Промисловість Республіки Білорусь. Статистичний збірник. — Мн.: Національний статистичний комітет Республіки Білорусь, 2018. — С. 141.
  7. ↑ Промисловість Республіки Білорусь, 2020. www.belstat.gov.by (рос.). Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 12 червня 2021. [Архівовано 2021-06-12 у Wayback Machine.]
  8. ↑ https://auto.vercity.ru/statistics/production/europe/2018/belarus/ [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.] Виробництво нових авто в Білорусі за 2018 рік
  9. ↑ https://auto.vercity.ru/statistics/production/europe/2019/belarus/ Виробництво нових авто в Білорусі за 2019 рік
  10. ↑ https://auto.vercity.ru/statistics/production/europe/2020/belarus/ [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.] Виробництво нових авто в Білорусі за 2020 рік
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Автомобільна промисловість у Білорусі

Посилання

Джерела