У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Абрамов.
Абра́мов Іва́н Васи́льович (14 липня 1942(1942-07-14), Камбарка, Удмуртська Автономна Радянська Соціалістична Республіка) — російський інженер-механік, доктор технічних наук (1984), професор (1987), дійсний член Міжнародної академії інформатизації (1993).
В 1964 році закінчив іжевський державний технологічний універсистет, з 1989 року його ректор. Розробив теорію ефективності експлуатації паперово- та картонноробного обладнання, створив модель надійності технологічної системи безперервної дії, зробив внесок у вирішення проблеми діагностики динамічних систем, автоматизації гідропресових збірних з'єднань з напругою, технології автофретирування напружених з'єднань. Технічні рішення застосовуються в целюлозно-паперовій промисловості.
Автор більш як 100 наукових робіт, в тому числі 5 монографій. Депутат Державної Ради Удмуртії (1995), заслужений діяч науки і техніки Росії (1994).
Твори
- Эффективность работы бумаго- и картоноделательных машин. М., 1984
- Система планово-предупредительного ремонта обойно-печатного и грунтовального оборудования. М., 1986
- Стратегия инновационного развития общества. Ижевск, 1996
Джерела
- Удмуртская республика: Энциклопедия / Гл. ред. В. В. Туганаев. — Ижевск: Удмуртия, 2000. — 800 с. — 20000 экз. — ISBN 5-7659-0732-6
