Молодий Вільям Фішер мав чималий талант маляра; розпочав свою кар'єру в органах держбезпеки СРСР в 1927 році. Працював у Комінтерні, перекладачем в органах радянської розвідки і контррозвідки. Під час другої світової війни як радист і знавець німецької мови брав участь у «радіоіграх» проти німецького абверу.
Після війни був нелегально засланий до США, де під прикриттям біографії-легенди «єврейського біженця з Литви» та під фальшивим прізвищем «Ґолдфус» відкрив у Нью-Йорку фотоательє, яке слугувало ланкою зв'язку у радянській шпигунській мережі в США.
У 1957 році заарештований у США та засуджений американським судом до 30 років каторги. Згідно з офіційною радянською версією, Абеля-Фішера видав молодий співробітник радянської резедентури в США радист Рейно Хейханен. Після свого арешту Абель-Фішер начебто не пішов на співробітництво зі слідством («не зрадив СРСР» та «не пішов на перевербовку») — не назвав своє справжнє ім'я та громадянство та не видав американським слідчим жодного з інших радянських агентів. У 1962 році Абель-Фішер був переданий СРСР в результаті обміну на американського пілота Ф. Пауерса, розвідувальний літак якого 1 травня1960 року було збито у радянському повітряному просторі[7].
Після повернення до СРСР далі працював в апараті КДБ, до оперативної роботи його більше не допускали. Також і відкрито на публіці він ніколи не з'являвся. Лише одного разу зробив коротку передмову в радянському шпигунсько-патріотичному трилері«Мертвий сезон». В 1990 була видана поштова марка з його портретом і фальшивим «ім'ям». Справжнє ім'я за радянської доби так і не було розсекречено та оприлюднено. Фішеру-Абелю також не було підвищене його військове звання до генерал-майора.
У 1968 році в СРСР на кіностудії "Ленфільм" було знято двосерійний художній фильм «Мертвий сезон», присвячений діяльності Рудольфа Абеля (у головній ролі Донатас Баніоніс).
.jpg)
.svg){kind=small}
