1974 року разом з президентом тодішнього однопартійного Сенегалу Леопольдом Седар Сенгор заснував опозиційну дружню уряду партію СДП. 1976 року у Сенегалі було прийнято закон про дозвіл діяльності всього трьох політичних партій, кожна з яких повинна була сповідувати одну з основних ідеологій (сам Сенгор очолював Соціалістичну партію), і СДП прийняла ідеологію лібералізму.
Вад брав участь у президентських виборах у 1978 проти Сенгора та 1983, 1988 і 1993 проти його наступника Абду Діуфа, але займав друге місце. Неодноразово як співпрацював з урядом, займаючи міністерські пости (міністр без портфеля з квітня 1991 по жовтень 1992, державний міністр з березня 1995 по березень 1998), так і заарештовувався за антиурядову діяльність та перебував в еміграції у Франції. Повернувшись звідти 27 жовтня1999, Вад у першому турі президентських виборів, що пройшли 27 лютого2000 знову був другим, але вийшов у другий тур, де переміг президента Абду Діуфа завдяки підтримці інших кандидатів, отримавши 58,47 %. У квітні 2001 СДП отримала більшість і у парламенті. Того ж року була прийнята нова конституція, що вводила п'ятирічний президентський термін, причому сам Вад залишався на посаді протягом семи років. 11 березня2007 відбулися нові президентські вибори, на яких Абдулай Вад переміг у першому турі, отримавши 55,9 %. Спроби опозиційних кандидатів оскаржити результати в Конституційному суді не увінчалися успіхом.
Президент має особливу пристрасть до монументальних скульптур, будівництво яких ведеться у столиці. Одна з таких споруд — «Монумент африканського відродження», яка побудована північнокорейськими інженерами та будівельниками у Дакарі. Монумент, відкриття якого відбулося 2010 року, підноситься над двома пагорбами і на три метри перевищує висоту Статуї Свободи у Нью-Йорку[4].
