Розташований біля підніжжя гір Чингізтау на північному заході від міста Семей. Західну і північну частину району займає дрібносопкова рівнина. Клімат — різко континентальний. Середня температура в січні складає −14,2 °C; в липні — 20,7 °C. Обсяг річних опадів становить 250—300 мм. Територією району протікають річки Чаган, Ащісу, Карауил, Кундизди, Шет та Мукур.
Населення району — 15286 осіб (2016; 15258 у 2009[2], 17885 у 1999, 21743 у 1989).
Національний склад Абайського району станом на початок 2016 року[3]:
Чисельність населення району за статтю та окремими віковими групами на початок 2010 року:[4]
чоловіки — 50,43 %
жінки — 49,57 %
віком до 15 років — 28,66 %
віком від 16 до 62 років — 60,16 %
віком від 63 років — 11,19 %
Історія
Свою історію Абайський район розпочав з 1928 року. Спочатку він носив назву Чингістазького району, утвореного з Чаганської, Чингізької та частини Луначарської волостей Семипалатинського повіту. У листопаді 1930 року район перейменовано на Голощокінський. У грудні того ж року району було повернуто стару назву. У 1939 році Чингізтазький район Східноказахстанської області переданий до складу Семипалатинської області. 5 жовтня1940 року Указом Президії Верховної Ради Казахської РСР у зв'язку з 95-річчям з дня народження казахського поета Абая Кунанбаєва Чінгістазький район перейменований на Абаївський. В жовтня 1953 року назву підкориговано на Абайський. 1997 року у зв'язку зі скасуванням Семипалатинської області район включений до Східноказахстанської області. З 2022 року — у складі новоствореної Абайської області[5].
