АЕС має в своєму складі два реактора з водою під тиском (PWR) компанії Westinghouse.
7 червня 2010 року ліцензія на експлуатацію енергоблоків № 1 і № 2 АЕС «Альмарас» була продовжена на десять років до 8 червня 2020 року. До 2020 року, коли закінчиться термін дії ліцензії, блоки відпрацюють 39 і 37 років, відповідно. Дозволений в Іспанії термін експлуатації енергоблоків АЕС становить 40 років.
Виданий Радою з ядерної безпеки Іспанії ( CSN ) висновок містить ряд умови і додаткових заходів, які повинні бути виконані в разі продовження ліцензії, в тому числі заходів з модернізації різних систем АЕС. За даними CNAT, обсяг інвестицій на модернізацію та забезпечення безпеки АЕС «Альмарас», який був запланований на період 2009-2010 рр., склав 60 млн євро[1]..
Вона складається з двох теплових реакторів (близько 1000 МВт кожен) — ісп.«Almaraz I» та ісп.«Almaraz II» типу PWR.
Будівництво розпочато у 1973 році, перший блок ісп.«Almaraz I» збудований у 1981 р., введений в експлуатацію у 1983 р.
З 2017 р. Іспанія схвалила створення сховища ядерних відходів в Альмарасі.
Інциденти
У травні 2003 року на АЕС Альмарас сталася аварія - перегрівався один з реакторів станції, через що він був зупинений на два місяці. Самі іспанські фахівці вирішити проблему з устаткуванням не змогли, в результаті ремонт виконували у Франції[2].
