Історія лінді-хопу починається в афроамериканській громаді Гарлему у Нью-Йорку наприкінці 1920-х років у поєднанні зі становленням свінґової музики. Лінді-хоп тісно пов'язаний із ранніми афроамериканськими танцями, але швидко завоював свою популярність завдяки появі танцюристів у кіно, змаганнях, перфомансах та професійних танцювальних колективів. Найбільшу популярність лінді-хоп здобув у 1930-х через винайдення акробатичних трюків. Розповсюдженість танцю почала знижуватись після Другої світової війни, і лінді-хоп залишався забутим аж до відродження у 1980-х.
Передісторія (1900-1920-і роки)
Лінді-хоп об'єднав ряд танців, популярних у Сполучених Штатах в 1920-х і раніше, чимало з яких набули розвиток в афроамериканських громадах. Так само, як джазова музика стала домінуючою формою мистецтва, яка могла поглинати і інтегрувати інші форми музики, лінді-хоп може поглинати і інтегрувати інші форми танцю. Ця гібридність характерна для народних танців, в яких фігури та кроки відповідають соціальним і культурним потребам своїх учасників в повсякденному бутті.