PROFILPELAJAR.COM

Дін Коллінс
Дін Коллінс
Dean Collins
Ім'я при народженні	Sol Ruddosky
Народився	29 травня 1917; Колумбус
Помер	1 червня 1984 (67 років); Лос-Анджелес, Каліфорнія, США
Громадянство	США
Діяльність	свінговий танцівник
IMDb	ID 0172264
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коллінс.

Дін Коллінс (ім'я при народженні Сол Руддоскі; 29 травня 1917 — 1 червня 1984)^[1] — американський ліндіхоппер, хореограф і джазовий танцівник. Приніс культуру лінді-хопу з Нью-Йорку до Південної Каліфорнії. Разом із партнеркою Джевел МакГован створив так званий Голлівудський варіант лінді-хопу. Дін Коллінс знявся у 37-38 кінострічках та багато виступав як на сцені, так і на телебаченні.^[2]

Біографія

Дін Коллінс виріс у Нью-Арку, Нью Джерсі і у тринадцятирічному віці почав вчитися танцювати у своїх старших сестер.^[3] Досить скоро амбітний юнак бере участь у численних місцевих любительських змаганнях.^[2] Через деяких час він вирушає до Нью-Йорку, щоб професійно танцювати у Савої, Гарлемі. В 1935 Дін Коллінс отримує титул «Танцівник року» від журналу Нью-Йоркер.^[4] Бере участь у престижних змаганнях Harvest Moon Ball.

Переїжджає спочатку до Нового Орлеану в пошуках джазового коріння, а потім до Лос-Анджелесу у 1936 році. Працює прибиральником у кафе «Simon's Drive-In Diner» вдень, а вночі танцює в місцевих клубах «Diana Ballroom» та «Casino Gardens». Побоюючись за свою кар'єру через єврейське походження, змінює ім'я на «Дін Коллінс», використовуючи документи у знайденому гаманці.^[5] Виграє перші змагання у Каліфорнії в «Palomar Ballroom».

Його кар'єра у кіно починається зі стрічки Let's Make Music компанії RKO pictures, що знімалась у 1939 та вийшла у 1940.^[6] У 1942 він з'явився у короткому музичному кліпі The Chool Song. Він та його партнерка у титрах були названі «Коллінс та Коллетт»; музика до кліпу була записана Спайк Джонсом.^[7] Брав участь як танцівник та/або хореограф у близько сорока голлівудських кінострічках, включаючи знамениту Hellzapoppin' (1941).

Починає викладати лінді-хоп. Навчав танцювати до самої смерті у 1984.^[8] За цей час серед його учнів побували такі відомі особистості, як Ширлі Темпл, Джоан Кроуфорд, Сізар Ромеро, Ебботт і Костелло, Джонатан Біксбі, Сілвія Сайкс, й Артур Мюррей.^[5]

За словами дружини Діна Мері він створив унікальний, гладкий (анг. smooth) стиль з мінімальним баунсом. Дослідник джазового танцю Пітер Логгінс стверджую, що стиль Діна змінювався протягом усього життя, і наприкінці свого життя Дін знову танцював саме той лінді-хоп, якому він навчився у Савої у тридцятих.^[5] Стиль Коллінса у голлівудських стрічках став головним джерелом інформації для так званого «Голлівуд стайлу» у 1990-ті.^[6] Також він розробив свою унікальну версію Шим-шаму, що зараз відома як Шим-шам Діна Коллінса. Його версія була розрахована на виступ трьох танцівників, і хореографія була адаптована для конкретних артистів. Спочатку він виступав разом із Джеком Аркіном та Джонні Меттоксом, а згодом з Боббі Гефнером та Бартом Бартоло.

Коллінса часто згадуюсь у дискусіях навколо походження Вест Кост Свінгу, від якого він завжди відхрещувався. У будь-якому разі його стиль став дуже популярним. Назву весткост свінг використовували у студіях Артура Мюррея на відміну від терміна Фреда Астера «Вестерн Свінг», що легко було спутати з однойменною музикою. Коли його дружину, Мері Коллінс, запитали про зв'язок Діна з новим стилем, однак, вона сказала, що Дін наполягав, що є «тільки два виду свінгу — хороший та поганий».^[9]

Деякі танцівники, які знали Діна, такі як дружина легендарного танцівника Віллі Десатоффа, стверджуюсь, що коли Дін і Віллі побачили Вест Кост Свінг (часто неправильно пов'язують з Голлівуд стайлом лінді-хопу) вони назвали його — «мерзота для танцполу».

Ім'я Діна Коллінса часто згадують разом із іменем Джевел МакГован, «найкращої свінгової танцівниці усіх часів» за словами її сучасників. Вони були партнерами протягом 11 років та знялись у разом у багатьох кінострічках.^[10]

Коллінс спонсорував танцювальний чемпіонат у залі Palladium у Голлівуді. У 1983 змагання приймають назву «Super bowl of Swing» та включають Вест Кост Свінг, лінді-хоп, Іст Кост Свінг та хастл. Дін одружився вдруге та переїхав до Ґлендейлу. Дін був дуже активним членом свінгової громади до самої смерті 1984 року у 67 років.

Фільмографія

Let's Make Music (1940)
Рядові (1941)
The Get-Away (1941)
Dance Hall (1941)
Hellzapoppin' (1941)
Jazzy Joe (1941)
Chool Song — музичний кліп (1942)
Glen Gray Casa Loma Vitaphone Short — музичний кліп (1942)
Ride 'Em Cowboy (1942)
The Powers Girl (1942)
Springtime in the Rockies (1942)
Always a Bridesmaid (1943)
Ghost Catchers (1944)
Sing a Jingle (1944)
Sensations of 1945 (1945)
Junior Prom (1945)
Tabby The Cat — музичний кліп (1945)
Living It Up (1954)

Телебачення

Steve Allen Show (1980)
Eye On L.A. (1982)

Див. також

Джевел МакГован

Примітки

↑ California Death Records. Архів оригіналу за 18 січня 2008. Процитовано 11 березня 2014.
↑ ^а ^б Lindy by Lanza. (Dancer's Odyssey) from Brooklyn to Hollywood 1939—1963. Joe Lanza. 2001. page 79.
↑ Swing Dancing's King. Los Angeles Times. Dean Stewart. August 5, 1984. page 45.
↑ Dance Spirit. «The Dean of Style». Kiku Loomis. June 2001. page 83
↑ ^а ^б ^в Dance Spirit. «The Dean of Swing». Kiku Loomis. June 2001. page 83.
↑ ^а ^б Dance Spirit. «The Dean of Swing». Kiku Loomis. June 2001. page 83
↑ The Soundies Distributing Corporation of America: a history and filmography of their «jukebox» musical films of the 1940s. Terenzio, MacGillivary, Okuda. 1954. page 72. ISBN 0-89950-578-3 «The King's Men» are listed as members of the cast.
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 11 березня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ http://www.swingdancecouncil.com/halloffame2.html#carey [Архівовано 22 липня 2011 у Wayback Machine.] Swing Dance Hall of Fame Dean Collins
↑ http://uk.imdb.com/name/nm0569655/ [Архівовано 20 березня 2012 у Wayback Machine.] Jewel McGowan at Internet Movie DataBase